Вступ до перекладознавства – дисципліна, що знайомить з загальними проблемами перекладу, формує основні складові перекладацької компетенції (ПК).

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 51 из 54Следующая ⇒

 Перекладознавство– сукупність наукових дисциплін, що вивчають різні аспекти перекладу

Вступ до перекладознавства – дисципліна, що знайомить з загальними проблемами перекладу, формує основні складові перекладацької компетенції (ПК).

ПК – сукупність знань, вмінь та навичок, які дозволяють перекладачу вирішувати свої професійні проблеми. ПК складається з двох основних частин (базова частина та прагматична частина), які в свою чергу поділяються на дві складові

Базова частина ПК – елементи, які задіяні в професійному перекладі постійно, у всіх його проявах (під час письмового та усного, у всіх тематичних та стилістичних діапазонах – під час перекладу будь-якого тексту)

Концептуальна складова ПК – сукупність знань перекладача про сутність перекладу, специфіку, що відрізняє його від різних видів міжмовного посередництва; про загальні цілі перекладу в залежності від тематики та стилістичного жанру тексту перекладу; про завдання, які вирішує перекладач під час перекладу.

Технологічна складова - сукупність базових перекладацьких вмінь, які допомагають перекладачу подолати типові «технічні» труднощі перекладу, які супроводжують процес перекладу.

Прагматична частина ПК – знання, вміння та навички, які необхідні перекладачу тільки під час виконання певного перекладу (письмового чи усного), при перекладах текстів певної тематики та певних жанрів. Володіння певними видами перекладу відноситься до специфічної складової, а тематичні та жанрові можливості до спеціальної складової. 

Перекладом називається процес трансформації мовленнєвого твору однією мовою в мовленнєвий твір іншою мовою при збереженні незмінного плану змісту, тобто його значення. 

. Перший текст є текстом оригіналу (ТО), другий – текстом перекладу (ТП).Мова, якою написаний вихідний текст є мовою оригіналу (МО). Мова, якою здійснюється переклад - мова перекладу (МП).

При заміні тексту МО текстом МП має зберігатися певний зміст, який називається інваріантом.

Переклад – це засіб забезпечення спілкування (комунікації) між людьми, які говорять різними мовами.. Переклад – основна складова двомовної опосередкованлї комунікації.

Джерелаінформації (Д) – учасник комунікації, який створює текст та адресує його іншому учаснику комунікації

Реципієнта (Р) – учасник комунікації, якому адресований текст перекладу.

Розрізняють два основних види мовного посередництва: переклад та адаптивне транскодування.

Переклад – це вид мовного посередництва, який повністю орієнтований на іншомовний оригінал.

Задача перекладу – забезпечити такий тип міжмовної комунікації, під час якої текст перекладу зміг би виступати в якості повноцінної комунікативної заміни тексту оригіналу в функціональному, структурному та змістовному відношенні.

Функціональне ототожненняоригіналу та перекладу полягає в тому, що переклад мов би приписується автору оригіналу, публікується під його ім’ям, цитується, мов би це є оригінал, але іншою мовою.

Змістовне ототожненняоригіналу та перекладу полягає в тому, що Рецептори перекладу вважають, що переклад повністю відтворює зміст оригіналу тільки іншою мовою.

Структурне ототожнення полягаєв тому, що Рецептори вважають, що перекладач повністю передає структуру оригіналу, порядок викладення змісту, не дозволяє собі щось змінювати, виключати, або додавати своє.

Адаптивне транcкодування –вид мовного посередництва, під час якого відбувається не тільки транскодування (перенесення) інформації з однієї мови на іншу (що має місце і під час перекладу), а й її перетворення (адаптація) з метою викласти її в іншій формі, яка визначається певним завданням міжмовної комунікації.

Успішно використовується метод трансформаційногоаналізу. Як зазначалося, процес перекладу можна представити як особливий вид міжмовної трансформації: перетворення синтаксичних структур оригіналу в структурі перекладу за певними правилами переходу

загальну теорію перекладу, яка досліджує універсальні закономірності перекладу та розглядає переклад як міжмовну комунікацію, а процес перекладу як такий, що складається з двох основних етапів: аналізу (розуміння інформації) та синтезу (творення повідомлення).

Часткові теорії перекладу аналізують лексичні, морфологічні та синтаксичні особливості двох мов.

Спеціальні теорії перекладу розкривають особливості процесу перекладу текстів різних типів та жанрів, а також вплив на характер цього процесу мовленнєвих форм.

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры