І Бєлий, і Блок, і Єсенін, і Клюєв And Bely, and Blok, Esenin and Kliuev

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 30 из 54Следующая ⇒

І Бєлий, і Блок, і Єсенін, і Клюєв And Bely, and Blok, Esenin and Kliuev

Росіє, Росіє, Росіє моя!             Russia, Russia,Russia, mine!

Стоїть сторозтерзаний Київ,  There stands Kyiv tormented hundredfold

І двісті розіп’яний Я.                And I crucified two hundred times.

                       (П.Тичина)

В перекладі не спостеригається рима, не створюється жодної ритмічності, оскільки він виконаний виключно вільно. 

Ти як дощ. А я як явір.        You are like the rain. And I like a maple tree     

Хочу листям тебе зловить,       I want to catch you with my leaves.

Але в кроні, як сни в уяві, But in the tree’s crown,like dreams in

Крапелини твої – лиш мить. imagination

                    (Д.Павличко) Your droplets are but an instant.

                                                                      (амер. перекладач Найдан)

В обидвох оригіналах спостерігаємо римовані вірші, тоді як у перекладі римування цілком відсутнє взагалі. Окремі рядки аж надто “випирають” надмірною кількістю складів, що є цілком закономірним у вільному /верлібровому перекладі. Невідтворення таких важливих складових, як ритм і рима, робить такий поетичний переклад близьким до звичайного переказу (викладу).

6. Переспів – вільний перефразований переказ певної частини змісту оригіналу: твір Лесі Українки “Гей, шотландці” зроблений на основі твору Роберта Бернса. В англійському варіанті як і в його українському перекладі М.Лукаша 6 чотиривіршових строф без вступу. При цьому вірш починається зі звернення Брюса до війська (як і в Лукашевому перекладі). У Лесі ж Українки з 24 рядків виросла ціла поема про боротьбу шотландців проти своїх англійських поневолювачів із 113 чотиривіршових строф, три з яких становлять заспів. При цьому Леся Українка використала й легенду про павука, за існуванням павутини якого нібито спостерігав Роберт Брюс кожен раз після того, як він її обривав аж сім раз. У власне віршові Бернса ця легенда зовсім не згадується. Але вказівка Лесі Українки на те, що вона зробила саме переспів, дає всі підстави гадати, що її поема грунтується на творові Бернса. Про це свідчать і деякі спільні рядки, які зберіг і М.Лукаш у своєму перекладі. Порівняємо їх з Лесиним варіантом:

Гей, шотландці! В бій не раз                    По всій Шотландії йде гук

Воллес, Брюс водили вас:                   Луною голосною:

Знов ударив грізний час –                  “До зброї, браття, ось іде

До борні, брати!                                   Король Едвард війною!”

        (М.Лукаш)                                     (Л.Українка)

Таким чином, вільний переспів Л.Українки за широтою охоплення матеріалу та описом подій є перелицюванням оригіналу, перетворенням його у твір на запозичену в Бернса тему. 

7. Переклад-переказ – форма презентації чужомовного твору, яка віддавна практикується в європейських національних літературах при відтворенні оригіналів різних жанрів. Особливо широко використовувався у минулі століття, коли взагалі досить вільно трактувалися всі світські твори. Поява таких перекладів викликалася різними факторами – познайомити національного читача із цікавим твором/сюжетом, життєвими перипетіями героїв, прилучити читачів до культурних чи політичних (соціальних) надбань інших народів, підготовка читача до сприйняття серйозної художньої та наукової літератури. Таку мету ставила перед собою своїми перекладами родина Грінченків – Борис, Марія та їхня донька Настя, що робили скорочені й дещо спрощені (полегшені сюжетно) переклади найвідоміших творів світової літератури (повісті Де Амічіса, Дефо “Робінзон Крузо”, Ч.Діккенса “Олівер Твіст”, Марка Твена “Том Соєр”), створивши цілу бібліотеку для українського юнацького читача перших десятиріч XX ст.

Теоретичні питання, що виносяться для обговорення:

1. Вільний переклад /тлумачення.

2.Умови застосування вільного перекладу/ тлумачення.

3. Верлібр.

4. Переспів.

5. Переклад-переказ.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности