Це I тип еквівалентності (комунікативна еквівалентність), де зберігається тільки ціль комунікації.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 13 из 54Следующая ⇒

В перекладах, що належать до II типу еквівалентності, зберігаються 2 частини зміста оригінала – ціль комунікації та посилання на певну ситуацію.

В романі А.Хейлі “Готель” є така фраза: “ The telephone rang and he answered it”. В перекладі читаємо: “Задзвонив телефон, і він зняв слухавку”. Тут переклад ближче до оригіналу, ніж в попередньому типі еквівалентності. Такий висновок базується на знанні того, що “зняти слухавку” й означає “відповісти на телефонний дзвоник”. В перекладі знов немає відповідності лексиці та граматиці оригіналу, проте в ньому описується “теж саме” – одна й та ж ситуація, тобто сукупність об’єктів, що реально їснують, або є уявними, а також зв’язки між цими обєктами. Більшість висловлювань на будь-якій мові використовуються задля посилання на певну ситуацію, при цьому у висловленні не вказуються всі ознаки ситуації, що зображується, а називаються лише деякі з них. Набір ознак, що вказуються у висловлюванні, становить спосіб описання ситуації. В будь-якій мові більшість ситуацій можна описати різними способами, вибираючи різні ознаки. Проте в кожній мові їснують свої преференції, внаслідок чого спосіб описання однієї ситуації в одній мові не є прийнятним для іншої мови. Саме це й спостерігається в групі пере-кладів, що належать до II типу еквівалентності. Переклади цього типу дуже чисельні:

В романі Дж.К.Джерома “Трое в лодке” один з персонажів з обуренням кричить іншому, який впустив його сорочку в холодну воду: “You are not fit to be in a boat”. Такий спосіб описання не є притаманним для української мови, тому в перекладі читаємо: “Тебе не можна пускати до човна“.

В оригіналі йдеться: “You see one bear you have seen them all”. Українська мова не описує в такий спосіб ситуацію схожості, й перекладач пише: “ Всі ведмеді схожі один на одного”. В рамках II типу еквівалентності їснують ситуації, які завжди описуються одним способом, особливо в стандартних мовленнєвих кліше: “Push – Pull” – “На себе – Від себе”; “Fragile” – “Обережно, скло“.

В III групі перекладів зберігаються вже 3 частини змісту оригіналу: ціль комунікації, посилання на ситуацію, та спосіб ії описання. В романі американського письменника Льюїса “Ероусміт” є такий епізод. Герой роману зустрічається зі своєю майбутньою дружиною в лікарні, коли вона миє підлогу. Вони в той раз посварилися й згодом, пригадуючи причину своєї агресивної поведінки, вона пояснює: “Scrubbing makes me bad-tempered”. В перекладі читаємо: “Від миття підлоги в мене характер псується”. Порівнюючи переклад з оригіналом, бачимо, що в ньому використані ті ж ознаки ситуації та збережені зв’язки між ними. В рамках цього способу описання можливі різні види семантичного варіювання:

- Ступінь деталізації описання – описання ситуації реалізується з більшими чи меншими деталями. Деякі ознаки безпосередньо включаються у висловлювання, інші лише маються на увазі, проте легко виводяться з контексту. Різне співвідношення експліцитних та імпліцитних ознак можна виявити в різних мовах. Так, українською мовою можна сказати: “Він постукав і війшов”, або “Він постукав у двері та війшов до кімнати”. В англійській мові так само можна вибирати між “He knocked and came in” та “He knocked at the door and came into the room”.  У цьому відношенні англійські висловлювання є більш імпліцитними, ніж українські: те, що в оригіналі лише мається на увазі, в перекладі має бути виражено експліцитно:

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии