Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Зародження та використання тлумачення/ перекладу.Содержание книги
Поиск на нашем сайте У давнину і в сучасному світі всі міжетнічні суперечки і конфлікти полагоджувалися і полагоджуються завжди і всюди тільки за допомогою людей, що володіють мовою протилежної сторони, для яких мовний бар’єр не є перешкодою для спілкування. Іншими словами, за допомогою тлумачів, що ведуть початкові перемовини, а потім і перекладачів, які готують писемні угоди (англійською відповідно interpreter та translator; німецькою Dolmetscher та Uberzetzer; італійською interprete та traduttore; французькою interprete та traducteur). У західних мовах віддавна чітко розрізняються поняття “тлумач” – людина, яка виконує переклад в усній формі і “перекладач” – особа, яка здійснює писемний переклад з однієї мови на будь-яку іншу, або з тієї самої мови (давньої) на ту саму, але сучасну (переклад “Кентерберійських оповідок” Дж. Чосера з давньоанглійської на сучасну англійську мову). Можливо, першими тлумачами були жінки. Відомо, що в давнину їснував звичай викрадати наречену з чужого племені, то ж жінка опановувала мову чоловіка й в разі необхідності могла виступати як тлумач. У стародавні часи тлумачами найчастіше були мешканці суміжних поселень, так звані маргінали, що добре володіли мовою іншомовних сусідів (такими є сьогодні багато наших закарпатських українців, які завдяки суміжному проживанню добре володіють відповідно польською, угорською, словацькою чи румунською/ молдавською мовами та можуть допомогти в спілкуванні тих угорців, поляків, словаків, які не є такими маргіналами і неспроможні порозумітися без тлумача або перекладача). Це підтверджує, що перша потреба в тлумаченні породжена самими суспільними процесами, які виникали ще в родово-племінних спільнотах. Такі потреби зводилися до знайомств, домовленостей чи угод при обміні речей і харчових продуктів, при налагодженні добросусідських стосунків та при погодженні міжродових/ міжетнічних незгод і сутичок. Ще більша потреба, чи скорше природна необхідність у тлумаченні поставала у перших міждержавних війнах, зафіксованих історією. Наприклад, у походах Олександра Македонського (IV ст. до н.е.) на Персію та Індію, коли чи не вперше були задіяні тлумачі. Власне “переклад” виник значно пізніше, тільки після того, як у тій чи іншій мові в результаті графічної революції з’явилося письмо. Серед клинописних шумерських текстів, що написані за 3 тисячі років до нашої ери, ми знаходимо двомовні словники для допомоги перекладачеві. Відомо, що в давньому Вавилоні та Ассирії їснували групи перекладачів, які доводили розпорядження володарів до відома підкорених народів. В давньому Єгипті вже була спеціальна школа, що готувала перекладачів та тлумачів для контактів із сусідами. Про це згадується в Біблії, в історії Йосифа та його братів – брати, що заздріли Йосифу, продали його в рабство до Єгипту, де він згодом став поважною особою при дворі єгипетського фараона. Через деякий час на батьківщині Йосифа стався неврожай, та його брати вирушили до Єгипту по хліб. Коли їх привели до Йосифа, вони його не впізнали. Йосиф теж спочатку не відкрився їм і спілкувався з ними через тлумача. Подібні згадування про тлумачення /переклад можна знайти в інших джерелах. Використовували тлумачів і перекладачів також римляни під час пунічних війн проти Карфагену (III – II ст. до н.е.). Тлумачами та перекладачами Олександра Македонського та римських легіонів могли бути раніше взяті в полон перські чи відповідно карфагенські воїни, хоча не можна й відкидати того, що це були вже спеціально навчені люди для розвідки й допитів полонених або ж для перекладу листів чи звернень самого О.Македонського до зверхників Перської та Індійської держав, а що ймовірніше – до командувачів ворожими військами. Отже тлумачі й перекладачі з усіх відомих історичних епох племінної та рабовласницької доби виконували роль посередників між різними комунікантами, групами комунікантів як і між владними стркутурами чи урядами. Тобто тлумачення і переклад завжди сприяли не тільки порозумінню між антагоністичними сторонами, але й забезпечували досягнення певних політичних та економічних цілей.
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2024-06-27; просмотров: 77; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.236 (0.007 с.) |