Про плащаницю, спущену петрові

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 22 из 86Следующая ⇒

ПРО ЗАХАРІЇН СВІЧНИК

Захарія, вгледівши через завісу цей семичисельний вічності вінець, чує від Бога: "Сім є цих очей господніх". Сім у седмиці сонць і одне сонце. Сім очей вічності й одне недремне око. Ця ж седмиця у Захарії уподібнюється до семилампадного свічника: "Бачив, і це свічник увесь золотий".

Шукав він, та у Бога що це означає? І знайшов, що всіх цих думок стріла спрямована в один лиш центр вічності, знехтувавши всю стихійну грязь. "Це слово господнє не в силі великій, не у міцності, а в дусі", - каже Господь.

Цей світлосонячний свічник просвічує виходи і входи у цю запечатану книгу, а це семипоглядне око весь дім цей свій у цілості досі зберігає. "Господня земля..." Це око відкривається по всій його землі цій з тягарем її. Це сім очей господніх, що дивляться на всю землю.

І не дивно, що Єзекіїль бачить довкола крилатих своїх тварин і на колеса насаджені їхні очі. Сказано вже, що Біблія є символічний світ і звіринець божий, а люди, скотина, звірі й птахи є фігури й херувими[28], тобто візочки, що везуть вічності скарб.

Просить Єзекія, того, що сидить на херувимах, щоб визволив від недуги нетлінну свою діву - Біблію, і цих-то очей його у ній відкриття просить: "Відкрий, Господи, очі твої й дивись". Про це ж просить і Соломон: "Хай очі твої будуть відкриті на крам цей денно й нощно". Тоді вони не вдень, а лиш уночі відкриваються, коли лиш тінь і фігура бовваніє. Відкриваються вони Веніамінові й братії його.

"Глянувши очима своїми, Йосиф побачив Веніаміна". Та Веніамін, крім вечора, і рано ще їсть.

"Зголодніють увечері..." "Відверну очі мої від вас". "Спов­нилося зранку..."

Відкриваються Закхею: "Глянувши, Ісус..." Відкриваються Давидові: "У світлі тому побачимо світло". Та й цей у седмичних днях побачив Бога. "Семирицею вдень хвалив тебе" Відкриваються Соломонові: "Очі твої голубині". Та й цей гукає, що під сонцем убогість і труд і немає втішних новин, окрім того, що спочиває на сонці. "Поки дихає день..." "Де спочиваєш?" - "У полудні". "Покажи мені вид твій..."

У всіх таких як містяться усередині їх, так і відкриваються Вічного очі. А без цього вони і недужі, й кульгаві, й сліпі. "Тоді скочить кривий, як олень..." "Очі господні високі, людина ж смиренна".

Вони тому називаються народ божий, а Мойсей синів Якова так благословляє: "Всі освячені під руками твоїми і ці під тобою є". Вони - і люди, і воли, і леви, і орли, зайнявши місця єгипетських фігур, названих ієрогліфами.

"Син левів Юда, радостетворні очі його..."

"Першородне теля - доброта його". "Чи твоїм повелінням здіймається орел?" "Підняв вас, як на крилах орлиних, і привів вас до себе". "Очі твої на мені..." (Йов).

Ось чому херувимських цих тварин уявляє Єзекіїль крилатими, чотириногими, многоокими, що везуть колеса многоокі. "На його місце, коли бачили початок один, йшли слідом його" Наче в очах їх є високе оте око, зіниця вічності, й у світлі світло істинне, а у сонці нове містилося сонце. "Начебто було коло в колесі". Він же бачить серед тих тварин палаючі Захаріїні свічки. Відомо, що стародавні свічкою, лампадою й оком світу називали сонце, а людина є маленький світик. "Спочив у день сьомий".

Розділ 11-й

ПРО СНИ ФАРАОНОВІ

Ця радостетворна субот седмиця, з'являючись у різному одязі, з'являється й під виглядом семи колосків, бачених уві сні фараоном, і семи корів[29].

Тлумачить це сам Йосиф: "Є сім років". Як субота, так і 50-й рік є чертог Вишнього. А можна здогадатися й із цього, що всі колоски, як і Захаріїні сім лампад, виходять з одного стебла, що у нашому світі не видно.

Чи не подібні сонце й колос?... Яка потреба в гаманцях, коли в них те ж золото? "Всяка плоть - сіно, і все, як риза, зотліє, а думки у них божі й ті ж". Коли сонце освічує, а вино веселить, а хліб зміцнює, тоді невелика різниця. Давидова мова про світло змішує пшеницю, вино і єлей. "Проявився на нас" й інше.

Мені видається, що сон фараона означає ніч і тінь запози­чених у єгипетських священиків і даремно у них шанованих отих фігур, усередині яких прозріло ізраїльське око вічної думки і викрало на свою користь. "Сон фараона один є". Лиш єгипетська пітьма у цих словах, а сила в них божа. "Як істинне буде слово, котре від Бога". Потім і сон повторений. Один його, другий колос божий. "І був вечір, і був ранок..." Оці-то колоски зривали й розтирали апостоли в суботу. Допомогла їм субота, а без неї їх би зустріло те, чим прийняв єврейський сфінкс - сильний князь Єфай всіх єфремітів[30]. Він усіх їх переколов, бо не розв'язали отакого завдання: "Скажіть колос (шиболет - по-єврейськи)"[а]. І не змогли так сказати. "І взяв їх і заколов". Смерть, голод, отрута й виродок є Біблія, що заблукала від свого початку.

Видно, що єфреміти про дні перші й літа вічні з Давидом не міркували, а з апостолами не думали про суботу. Не спало їм на думку здогадатися, що будь-яка трава на третій день, а день спочатку сотворений. Тут усьому гавань... Субота день її і сонце силу, розв'язання й шабаш усьому надає. А більш правдиво сказати: зіниця сонця - маленьке, вміщене у сонці сонечко.

У цій найсвітлішій усіх чертогів палаті, відпочиваючи, прекрасний наш Йосиф (прикладатель) до фігурної своєї системи, до очей світу, що сходять і заходять сонцем, до проростаючої і в'янучої трави, будь-якої плоті світло, сенс і смак прикладає, оновлюючи вигляд фігур і сам на всяку свою похвалу прикладаючи. Треба лиш із цієї твердості його викликати, обрізати йому волосожарні промені, зняти одягаюче його світло і все лахміття відіслати на захід. Тоді залишиться й вознесеться Господь єдиний. "Ліг, спочив..." "Спочив у день сьомий".

Розділ 12-й

ПРО АВРААМОВУ ЖЕРТВУ

Багата ця й чудова фігура сонце є ситою жертвою Богові. Сім субот, сім корів, убогість наша, а жир божий. Наш голодний вечір, а його ранок ситий. Жир є те ж саме, що у Захаріїних лампадах єлей: і освічує, і насичує. Оцю-то "візьми мені телицю трилітню", - велить Бог Авраамові. Він, піднявши жертву в розум початку [божого] і, розділивши фігуру на тінь та істину, бачить, що сонце є не що інше, як піч, яка димить запашним нетління димом[а]. Тоді сонце, показавши того, кого собою утворює, впало, наче шкаралупа, на захід свій[б]; а Авраам зчудувався, побачивши, що на місце відділеної тліні приєдналися нові думки, думки вічні. "Хай птахи розмножаться на землі" Тут він почув оту горлицю. "Голос горлиці чути в землі нашій".

Побачив із ковчега голубку, що дивилася поверх потопних вод, і сказано йому, що це зачате в його серці вічності зерни перетворюється на тлінь поганських фігур, пожерте ними, і будь-хто розтопче як підле, та що цим переважаючим поганам він сам дасть суд і розв'язання і що це насіння наслідить усю їх землю, запозичивши від несмачного єгипетського Нілу всі. для Євфратового плодоношення. Від цих корів пропонує най­дорожчим своїм гостям масло і молоко, і теля одне. Лиш один є у всіх цих чистих божих телиць син, та завжди молодий прекрасний. "Спочив у день сьомий".

Розділ 13-й

ПРО СІМ ХЛІБІВ

Сюди дивляться і сім хлібин. Одну із цих хлібин їдять дві подорожні: Лука і славний поглядом Клеопа, але на шлях суботньому: субота - це і шлях, і смак і подорожнім, і хлібам Хто ж переламав їм цю твердішу від будь-якого каменя хлібину?... Ось хто!

Хто зробив бенкет семи днів, відкрив загадку у день сьомий, попалив стодоли й колосся філістимлянські, заніс на гору міські ворота, розтерзав лева, спав і встав зі сну свого... Вже сонце сідало, нічого було залізом стригти й обрізувати. "Залізо не зійде..." Залишилась лиш зіниця сонця. Сонечко... Тут розгадка загадки. Самсон означає "сонечко". "Їм відкрилися очі... " Преблаженне сонечко спочиває у день сьомий, встає у третій, палить усю тлінь, руйнує іноплемінні стіни, відчиняє гроби розплющує очі, ламає хліби, насичує весь свій почесний народ смаком вічності. "Очі всіх на тебе уповають, і ти даєш їм поживу в добрий час".

Уся ця родина, що має богообразні очі, від останнього ,і постола до Адама, говорить з Йовом: "Очі твої на мені, і до того ж мене немає"[а].

Кількість тих, хто їсть ці хлібини, 4000 або 5000. Тому, що вся сила господня виходить із Єгипту за 430 років і у цій сумі міститься 7, а седмиць седмиця становить 40, 400 або 4000 з лишком. Потім написано: "Як 4000", "Як 5000..." І часто надується четвертий і сьомий рід: "У четвертому роді повернуться". А як вони є віце-фігурою[б] седмиці, так всього і кожного з них стосується оце: "Шість разів від бід порятує тебе, на сьомий же не торкнеться тебе зло". Тобто: наситить зранку, помножить і прикладе пшеницю, вино і єлей. І додає Йову сім синів і три дочки: Кесію, Ріг достатку й День. "Спочив у день і сьомий".

Розділ 14-й

Ця світла седмиця і широкий килим, що вміщує всіх чотириногих, і птахів, і риб, і гадів, і плоди дерев і трав. Все у ній, а сама вона сотворена спочатку. Цей небесний килим упустив: "Простягаючи небо, як шкіру". А коли килим, то й стіл, і дім на сім стовпів, і пропозиція хлібин. І ледве чи над Цією скатертиною бенкетує у "Діяннях" в полудень Петро у І мітлиці, піднявши всі за Авраамом понад початок. "Заколи і їж". Там, похваляючись, їсть і Павло: "Маємо ж вівтар..." Там причащаються і всі, йому посвячені. "Вп'ються від жиру дому того..." "Пили ж і впилися з ним".

І ми можемо сказати: "Маємо вівтар". Та ніхто не Поганий, кого Бог для себе освятив. Хай мовчить тут усяка плоть! Хай заколеться! Боже це тіло, а ця тлінна шкіра й вигляд є фігурною завісою храму, де вічний спочиває. "Це кров моя... Моя... (над цим слівцем emphasis - наголос) моя, божа, не людська".

Цим полотном повиває Марія немовля, а Йосиф - мерця. "І це вам знамення...", тобто фігура.

Щаслива земля: коли цей мертвий устав, коли цей Йосиф виведений із фортеці, коли цей Самсон прокинувся, розірвав ланцюги, згорнув небо, як сукно, потряс землею й розігнав усю поганських фігур сторожу. "Там його побачите". "Спочив у день сьомий".

Розділ 15-й

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры