Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Тут кілька знамень, гербів і печаток, що тайно утворюють гірний початок
Содержание книги
- Написане 1794 року на давній смак
- Симфонія, названа Книга асхань[1], про пізнання самого себе
- Бесіда, названа двоє, про те, що легко бути блаженним
- Ворота господні у нову країну у межі вічності
- Що таке істинне блаженство. На чому воно твердо стоїть. - звичайно, той камінь великий, дивний і єдиний.
- Розмова п'яти подорожніх про справжнє щастя в житті
- Дружня розмова про мир душевний
- Дружня бесіда про душевний спокій
- Картина зображеного біса, якого називають смуток, туга, печаль
- Прикмети деяких спорідненостей
- Спорідненість до хліборобства
- Кілька символів, тобто загадкових або таємничих образів, із поганського богослов'я
- Написана 1776 року, 28 березня.
- Звернення притчі до Бога, або до вічності
- У речах можна завважити вічність
- Початок в усіх світових системах відчувається і всю тлінь, наче одяг свій, носить; він є світ першородний
- Тут кілька знамень, гербів і печаток, що тайно утворюють гірний початок
- На цьому початку заснована вся Біблія
- Про символи, або образи. Як вони називалися у греків. А як називаються в Біблії.
- Перший дослід, що випробовує силу такого слова: "звершилися небо й земля. . . "
- Випробовується сила такого слова: "відпочив у сьомий день від усіх справ своїх"
- Про плащаницю, спущену петрові
- Про драбину Якова, про Сім міст, жінок, сурм. Гір. . .
- Боротьба Архистратига Михаїла зі Сатаною про це: легко бути добрим
- Боротьба й суперечка про те: дуже важко бути злим, легко бути добрим
- Про диявольський наклеп і про підступи, що відводять від істинної втіхи
- Розділ, що все у світі - похіть очей, труд і горе
- Притча, названа "єродій"
- НАЗВАНА "УБОГИЙ ЖАЙВОРОНОК"
- Розмовляють Душа і Нетлінний Дух
- Випробовується Божа сила у деяких місцях біблійних
- quot;Весь я не помру". Горацій (лат.)
- Сковорода перебував у придворній капелі з кінця 1741 до вересня 1744 р.
- Тут М. Ковалинський розповідає про обставини свого знайомства з Сковородою, яке відбулося в 1762 р.
- Тут біограф використовує Лист Сковороди до нього, що є присвятою до діалога "розмова про давній світ".
- Саддукеями називались священики Юдеї в період царювання Ірода.
- б) Читай про це книгу :"De l'origine, usages et abus de la raison et de la foi", v.I.-p. 328.
- А) веселість обов’язкова для мудрого мужа: безбожно богобоязливому печалитись (юнг. Ніч. IV)
- Хай цілує мене поцілунками уст своїх
- Погляди, викладені у цьому перефразованому з Епікура вислові. Сковорода у 60-ті pp. ще не поділяв. Вступ написаний пізніше - у 80-ті pp.
- Сковорода, захоплюючись мудрістю єгипетської міфології, зауважує, що єгипетські міфи лягли в основу міфології юдейської, на грунті якої виникла Біблія.
- З фівами Сковорода пов'язує розквіт мудрості давніх єгиптян. У хiiі ст. До Н. Е. Фіви були столицею єгипту.
- Про караючий меч єремії Йдеться у Біблії (старий завіт. II-га Книга маккавеїв, гл. 15, ст. 15-16) як про кару за поклоніння іншим богам.
- Асхань (асха) - ім'я Дочки халева, який досяг землі обітованої (книга Ісуса навина, гл. 14-15).
- Тут і далі посилання на захарію відносяться до книги пророка захари - частини Старого завіту.
- Тут і далі посилання на книгу пророка Малахії - частину Старого завіту.
- Цей вірш зі "Саду божественних пісень" Сковорода часто цитує у своїх інших творах.
- Мова йде про "притчі соломона" з Біблії.
- Вірш цей належить Георгію Кониському - професорові Києво-Могилянської академії. Він запозичений з його курсу поетики.
- Першому й найновішому другові моєму Андрію Івановичу Ковалевському, віце-губернатору, творіння власної душі присвячую і дарую. Старець Григорій Сковорода, син Сави (лат.)
Цей єдиний початок як главу мудрості любомудри в різні віки і народи різними фігурами й монументами зобразили, наприклад кільцем, кулею, сонцем, оком... А як кільце, так і перстень, гривна, вінець тощо є той же образ.
За кулею йдуть зірки, планети, плоди, зерно, дерево, рай та ін. За сонцем - ранок, світло, день, вогонь, промінь, блискавка, блиск, коштовні камені, золото, чудові й духм'яні квіти тощо. Райдуга, що чудово сяє, теж узята в образ. Зороастр[21] зобразив сонце оцією піснею: "Почуй, блаженний, що маєш усевидяче вічне око!"
Звідси у стародавніх персів поклоніння сонцю, а день недільний названий днем сонця, тобто день господній.
Образ ока дав призвід зобразити людьми, звірами, скотиною, птахами, рибами й гадами. Звідси нагода для ідолопоклонства. Ницість, бачачи на чесних місцях написані або висічені фігури сотворінь і не сягнувши у тайноутворене через цей богопочаток, сліпо, наче за якір спасіння свого, вхопилась за нікчемну тінь образів і загрузла в ній. Звідси обожнення людської тліні відносно інших тварин. Звідси нікчемні, безглуздих думок книги, розколи, помилки й дуже заразна виразка, гірша від безбожництва - марновірство. Воно те саме, що й ідолопоклонство. У що хто вірить і на що надіється, те й ушановує. Марновір марновірному вірить, ідолопоклонник пусте шанує.
Та кожного сотворіння фігура є нечестива пустота, якщо втіленням і вміщенням своїм не освячує (її) один святий. "Ідол є ніщо".
Ідол, фігура, образ є те ж і ніщо. Освічені також зобразили джерелом, услід за тим водою, росою, імлою, снігом, льодом, інеєм й іншим.
І серце взяте в образ, як корінь життя, а [далі ] місцеперебування вогню й любові. І камінна гора, що стоїть упосеред моря, а далі острів, гавань, суша або тверда земля (материк) й інше. Серед образів і крила орлині. Вони, підіймаючи схилене додолу пташине тіло, відображають іншу сутність.
А змій, що тримає в устах свій хвіст, трохи відкриває, що безкінечний початок і безначальний кінець, починаючи, закінчує, закінчуючи, починає. Та незліченний є таємнообразний морок божественної ворожби.
Розділ 5-й
|
