Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Цей вірш зі "Саду божественних пісень" Сковорода часто цитує у своїх інших творах.
Содержание книги
- Про плащаницю, спущену петрові
- Про драбину Якова, про Сім міст, жінок, сурм. Гір. . .
- Боротьба Архистратига Михаїла зі Сатаною про це: легко бути добрим
- Боротьба й суперечка про те: дуже важко бути злим, легко бути добрим
- Про диявольський наклеп і про підступи, що відводять від істинної втіхи
- Розділ, що все у світі - похіть очей, труд і горе
- Притча, названа "єродій"
- НАЗВАНА "УБОГИЙ ЖАЙВОРОНОК"
- Розмовляють Душа і Нетлінний Дух
- Випробовується Божа сила у деяких місцях біблійних
- quot;Весь я не помру". Горацій (лат.)
- Сковорода перебував у придворній капелі з кінця 1741 до вересня 1744 р.
- Тут М. Ковалинський розповідає про обставини свого знайомства з Сковородою, яке відбулося в 1762 р.
- Тут біограф використовує Лист Сковороди до нього, що є присвятою до діалога "розмова про давній світ".
- Саддукеями називались священики Юдеї в період царювання Ірода.
- б) Читай про це книгу :"De l'origine, usages et abus de la raison et de la foi", v.I.-p. 328.
- А) веселість обов’язкова для мудрого мужа: безбожно богобоязливому печалитись (юнг. Ніч. IV)
- Хай цілує мене поцілунками уст своїх
- Погляди, викладені у цьому перефразованому з Епікура вислові. Сковорода у 60-ті pp. ще не поділяв. Вступ написаний пізніше - у 80-ті pp.
- Сковорода, захоплюючись мудрістю єгипетської міфології, зауважує, що єгипетські міфи лягли в основу міфології юдейської, на грунті якої виникла Біблія.
- З фівами Сковорода пов'язує розквіт мудрості давніх єгиптян. У хiiі ст. До Н. Е. Фіви були столицею єгипту.
- Про караючий меч єремії Йдеться у Біблії (старий завіт. II-га Книга маккавеїв, гл. 15, ст. 15-16) як про кару за поклоніння іншим богам.
- Асхань (асха) - ім'я Дочки халева, який досяг землі обітованої (книга Ісуса навина, гл. 14-15).
- Тут і далі посилання на захарію відносяться до книги пророка захари - частини Старого завіту.
- Тут і далі посилання на книгу пророка Малахії - частину Старого завіту.
- Цей вірш зі "Саду божественних пісень" Сковорода часто цитує у своїх інших творах.
- Мова йде про "притчі соломона" з Біблії.
- Вірш цей належить Георгію Кониському - професорові Києво-Могилянської академії. Він запозичений з його курсу поетики.
- Першому й найновішому другові моєму Андрію Івановичу Ковалевському, віце-губернатору, творіння власної душі присвячую і дарую. Старець Григорій Сковорода, син Сави (лат.)
- Німецька колонія поблизу міста Острогозька. Сікера - назва хмільного напою в Біблії.
- Лабіринт, побудований легендарним майстром дедалом для крітського Царя міноса. Символізує складне, заплутане становище, з якого важко знайти вихід.
- а) Від отця істини і від отця брехні.
- У цьому творі Сковорода розглядає питання про вічну невидиму сутність речей, що відображається у постійності законів буття. Пізнання цих законів є запорукою щасливого життя людей.
- Далі наводиться епізод із "діянь святих апостолів" (гл. 8, ст. 26-39) про євнуха й пилипа. До цього епізоду Сковорода не раз звертався також у інших творах.
- Цікава обробка фольклорного сюжету польського походження. Український запис зберігся у Б. Грінченка (Веселий оповідач. К., 1910.).
- Лист адресований B.C. Тевяшову, синові полковника воронезького Слобідського полку, з сім’єю якого Г. Сковорода підтримував дружні стосунки.
- Йдеться про супутники і кільця, які має планета Сатурн.
- Фарес - біблійний персонаж, син Юди й фамари (старий завіт. Буття, гл. 38, ст. 29-30).
- Йдеться про вчення софістів.. Морські й прісноводні двостулкові молюски, які утворюють перлину на внутрішній стороні стулки.. Дуже характерне для Сковороди переосмислення в одному плані міфічних і біблійних образів ще раз підтверджує алегоричність тлумаче
- Мова йде про камінь, який знищив боввана (старий завіт. Книга пророка даниіла, гл. 2, ст. 34).
- Quot;я знайшов гавань - Ісуса. Плоть і світ - прощайте. Досить ви мене хвилювали. Тепер у мене надійний спокій" (лат. ).
- Натяк на сюжет байки про козеня і Вовка, який висміює неспоріднену працю. Ця байка вміщена у кінці твору.
- Натяк на сюжет Езопової байки про орла і Черепаху.
- Купідон - у римській міфології бог любові, відповідає грецькому Еросу.
- quot;Надто пізно жити завтра" (лат.).
- quot;Свиня зі стада Епікура" (лат.) - так жартівливо називав себе Горацій у деяких своїх творах (Див. "Послання", 1, 4, 16).
- а) Все-на-все; по-грецьки пампан, універсум.
- А) Емвлима, тобто вкидка, вмітка, вправка. Injectio, insertio, tanquam. Praetiosi lapilli in loculum sive oculum annuli
- Книжечка про читання святого Письма, названа Жінка Лотова
- Голіаф - біблійний велетень, якого переміг Давид у двобої.
3 Цей вірш зі "Саду божественних пісень" Сковорода часто цитує у своїх інших творах.
4 Див прим. 8 до "Нарциса".
5 Мова йде про пророцтва Ісайї (Старий завіт. Книга пророка Ісайї, гл. 13).
6 Єлизавета, жінка священика Захарії, вже у похилому віці народила сина - пророка Йоана Хрестителя (Новий завіт. Євангеліє від Луки, гл. 1, ст. 13).
7 Орфеїв псалтир - для Сковороди характерне таке злиття міфології й Біблії. Орфей - міфічний співець Стародавньої Греції, від його музики хилилися дерева, зрушувалося каміння, вгамовувались дикі звірі.
8 "Знайшов гавань - Ісуса. Плоть, світ - прощайте! Досить ви мене мучили. Тепер у мене надійний спокій" (лат.)
9 Перли. Маргаритами називались також книги вибраних цитат і промов отців церкви, наприклад Йоана Златоуста.
10 Драхма - срібна монета, основна грошова одиниця Стародавньої Греції.
11 Мова йде про описаного Гомером у "Іліаді" дерев'яного коня, подарованого греками троянцям під час облоги Трої. Заховані всередині коня воїни вийшли вночі, знищили сторожу й відчинили ворота міста. Так підступом була взята й знищена могутня Троя.
12 Імперіал - грошова одиниця Росії, вартістю 10 карбованців. Чеканилась до 1755 р.
а) ’Έρος означає бажання, по-римськи Купідон, Ζεύς, Juppiter або Дий. Звідси слово Єродій те ж саме, що Філофей.
13 Сковорода має на увазі легенду з Біблії про те, як Йосиф наказав своїм слугам покласти у мішок свого молодшого брата Веніаміна золоту чашу, з якої той пив під час обіду, щоб таким чином мати можливість повернути його назад (Старий завіт. Буття, гл. 44, ст. 1-12).
14 Ідея сприятливого ювілейного року; у котрий не треба засівати ниви - все само народжується, - варіюється у різних книгах Старого завіту (Левит, гл. 25 Книга пророка Ісайї, гл. 61, та ін.)
|
