Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
З фівами Сковорода пов'язує розквіт мудрості давніх єгиптян. У хiiі ст. До Н. Е. Фіви були столицею єгипту.
Содержание книги
- Тут кілька знамень, гербів і печаток, що тайно утворюють гірний початок
- На цьому початку заснована вся Біблія
- Про символи, або образи. Як вони називалися у греків. А як називаються в Біблії.
- Перший дослід, що випробовує силу такого слова: "звершилися небо й земля. . . "
- Випробовується сила такого слова: "відпочив у сьомий день від усіх справ своїх"
- Про плащаницю, спущену петрові
- Про драбину Якова, про Сім міст, жінок, сурм. Гір. . .
- Боротьба Архистратига Михаїла зі Сатаною про це: легко бути добрим
- Боротьба й суперечка про те: дуже важко бути злим, легко бути добрим
- Про диявольський наклеп і про підступи, що відводять від істинної втіхи
- Розділ, що все у світі - похіть очей, труд і горе
- Притча, названа "єродій"
- НАЗВАНА "УБОГИЙ ЖАЙВОРОНОК"
- Розмовляють Душа і Нетлінний Дух
- Випробовується Божа сила у деяких місцях біблійних
- quot;Весь я не помру". Горацій (лат.)
- Сковорода перебував у придворній капелі з кінця 1741 до вересня 1744 р.
- Тут М. Ковалинський розповідає про обставини свого знайомства з Сковородою, яке відбулося в 1762 р.
- Тут біограф використовує Лист Сковороди до нього, що є присвятою до діалога "розмова про давній світ".
- Саддукеями називались священики Юдеї в період царювання Ірода.
- б) Читай про це книгу :"De l'origine, usages et abus de la raison et de la foi", v.I.-p. 328.
- А) веселість обов’язкова для мудрого мужа: безбожно богобоязливому печалитись (юнг. Ніч. IV)
- Хай цілує мене поцілунками уст своїх
- Погляди, викладені у цьому перефразованому з Епікура вислові. Сковорода у 60-ті pp. ще не поділяв. Вступ написаний пізніше - у 80-ті pp.
- Сковорода, захоплюючись мудрістю єгипетської міфології, зауважує, що єгипетські міфи лягли в основу міфології юдейської, на грунті якої виникла Біблія.
- З фівами Сковорода пов'язує розквіт мудрості давніх єгиптян. У хiiі ст. До Н. Е. Фіви були столицею єгипту.
- Про караючий меч єремії Йдеться у Біблії (старий завіт. II-га Книга маккавеїв, гл. 15, ст. 15-16) як про кару за поклоніння іншим богам.
- Асхань (асха) - ім'я Дочки халева, який досяг землі обітованої (книга Ісуса навина, гл. 14-15).
- Тут і далі посилання на захарію відносяться до книги пророка захари - частини Старого завіту.
- Тут і далі посилання на книгу пророка Малахії - частину Старого завіту.
- Цей вірш зі "Саду божественних пісень" Сковорода часто цитує у своїх інших творах.
- Мова йде про "притчі соломона" з Біблії.
- Вірш цей належить Георгію Кониському - професорові Києво-Могилянської академії. Він запозичений з його курсу поетики.
- Першому й найновішому другові моєму Андрію Івановичу Ковалевському, віце-губернатору, творіння власної душі присвячую і дарую. Старець Григорій Сковорода, син Сави (лат.)
- Німецька колонія поблизу міста Острогозька. Сікера - назва хмільного напою в Біблії.
- Лабіринт, побудований легендарним майстром дедалом для крітського Царя міноса. Символізує складне, заплутане становище, з якого важко знайти вихід.
- а) Від отця істини і від отця брехні.
- У цьому творі Сковорода розглядає питання про вічну невидиму сутність речей, що відображається у постійності законів буття. Пізнання цих законів є запорукою щасливого життя людей.
- Далі наводиться епізод із "діянь святих апостолів" (гл. 8, ст. 26-39) про євнуха й пилипа. До цього епізоду Сковорода не раз звертався також у інших творах.
- Цікава обробка фольклорного сюжету польського походження. Український запис зберігся у Б. Грінченка (Веселий оповідач. К., 1910.).
- Лист адресований B.C. Тевяшову, синові полковника воронезького Слобідського полку, з сім’єю якого Г. Сковорода підтримував дружні стосунки.
- Йдеться про супутники і кільця, які має планета Сатурн.
- Фарес - біблійний персонаж, син Юди й фамари (старий завіт. Буття, гл. 38, ст. 29-30).
- Йдеться про вчення софістів.. Морські й прісноводні двостулкові молюски, які утворюють перлину на внутрішній стороні стулки.. Дуже характерне для Сковороди переосмислення в одному плані міфічних і біблійних образів ще раз підтверджує алегоричність тлумаче
- Мова йде про камінь, який знищив боввана (старий завіт. Книга пророка даниіла, гл. 2, ст. 34).
- Quot;я знайшов гавань - Ісуса. Плоть і світ - прощайте. Досить ви мене хвилювали. Тепер у мене надійний спокій" (лат. ).
- Натяк на сюжет байки про козеня і Вовка, який висміює неспоріднену працю. Ця байка вміщена у кінці твору.
- Натяк на сюжет Езопової байки про орла і Черепаху.
- Купідон - у римській міфології бог любові, відповідає грецькому Еросу.
- quot;Надто пізно жити завтра" (лат.).
3 Дочка мудрості.
4 Син Ісаака. У Біблії (Старий завіт. Буття, гл. 25, ст. 27) розповідається, що він був досвідченим звіроловом, любив поля. Одного разу, прийшовши з поля змучений і голодний, він побачив, що його брат Яків зварив їжу, й Ісав продав йому за сочевичний суп своє першородство.
5 Дочка Саулова Мелхола - перша дружина Давида. Вона осудила його за те, що він танцював перед божим ковчегом, тобто поклонявся єдиному Богу (Старий завіт. 2-га кн. Царів, гл. 6, ст. 16).
6 З Фівами Сковорода пов'язує розквіт мудрості давніх єгиптян. У ХIIІ ст. до н.е. Фіви були столицею Єгипту.
7 Ідол поля Деїрського - золота статуя, яку поставили на полі Деїрі біля Вавилона. Цар Навуходоносор змушував усіх йому вклонятися (Старий завіт. Книга пророка Даниїла, гл. З, ст. 1).
8 Згідно з Біблією (4-та книга Царів, гл. 6, ст.5-8) за молитвою пророка Єлисея сокира, опущена у воду лісорубом, сплила на поверхню води. Сковорода не раз іронізує з тих, хто готовий прийняти цю притчу за істину, проте визнає, що вона має алегоричне тлумачення з повчальним значенням.
9 Уподібнення біблійного Давида з міфічним Нарцисом йде в руслі загального прагнення Сковороди до зближення міфічної мудрості з християнською.
10 Навал і Сомнас - образи псевдовчених, не здатних зрозуміти сутності речей. Навал - персонаж Біблії (Старий завіт. 1-ша Книга Царів, гл. 25, ст. З і наст.).
а) Mens cujusque, is est quisque.,. (Cicero) - "Розум кожного - є кожний" (Ціцерон). Звідси у тевтонів людина називається менш, тобто mens, цебто думка розум; у греків же називається муж - (рос. тобто світло, цебто розум.
б) Coesi sunt oculi, ubi mens aliud agil (Proverbium) - "Сліпі очі, коли розум інше чинить, тобто коли в іншому витає" (стародавня притча).
|
