Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Випробовується сила такого слова: "відпочив у сьомий день від усіх справ своїх"
Содержание книги
- Написане 1794 року на давній смак
- Симфонія, названа Книга асхань[1], про пізнання самого себе
- Бесіда, названа двоє, про те, що легко бути блаженним
- Ворота господні у нову країну у межі вічності
- Що таке істинне блаженство. На чому воно твердо стоїть. - звичайно, той камінь великий, дивний і єдиний.
- Розмова п'яти подорожніх про справжнє щастя в житті
- Дружня розмова про мир душевний
- Дружня бесіда про душевний спокій
- Картина зображеного біса, якого називають смуток, туга, печаль
- Прикмети деяких спорідненостей
- Спорідненість до хліборобства
- Кілька символів, тобто загадкових або таємничих образів, із поганського богослов'я
- Написана 1776 року, 28 березня.
- Звернення притчі до Бога, або до вічності
- У речах можна завважити вічність
- Початок в усіх світових системах відчувається і всю тлінь, наче одяг свій, носить; він є світ першородний
- Тут кілька знамень, гербів і печаток, що тайно утворюють гірний початок
- На цьому початку заснована вся Біблія
- Про символи, або образи. Як вони називалися у греків. А як називаються в Біблії.
- Перший дослід, що випробовує силу такого слова: "звершилися небо й земля. . . "
- Випробовується сила такого слова: "відпочив у сьомий день від усіх справ своїх"
- Про плащаницю, спущену петрові
- Про драбину Якова, про Сім міст, жінок, сурм. Гір. . .
- Боротьба Архистратига Михаїла зі Сатаною про це: легко бути добрим
- Боротьба й суперечка про те: дуже важко бути злим, легко бути добрим
- Про диявольський наклеп і про підступи, що відводять від істинної втіхи
- Розділ, що все у світі - похіть очей, труд і горе
- Притча, названа "єродій"
- НАЗВАНА "УБОГИЙ ЖАЙВОРОНОК"
- Розмовляють Душа і Нетлінний Дух
- Випробовується Божа сила у деяких місцях біблійних
- quot;Весь я не помру". Горацій (лат.)
- Сковорода перебував у придворній капелі з кінця 1741 до вересня 1744 р.
- Тут М. Ковалинський розповідає про обставини свого знайомства з Сковородою, яке відбулося в 1762 р.
- Тут біограф використовує Лист Сковороди до нього, що є присвятою до діалога "розмова про давній світ".
- Саддукеями називались священики Юдеї в період царювання Ірода.
- б) Читай про це книгу :"De l'origine, usages et abus de la raison et de la foi", v.I.-p. 328.
- А) веселість обов’язкова для мудрого мужа: безбожно богобоязливому печалитись (юнг. Ніч. IV)
- Хай цілує мене поцілунками уст своїх
- Погляди, викладені у цьому перефразованому з Епікура вислові. Сковорода у 60-ті pp. ще не поділяв. Вступ написаний пізніше - у 80-ті pp.
- Сковорода, захоплюючись мудрістю єгипетської міфології, зауважує, що єгипетські міфи лягли в основу міфології юдейської, на грунті якої виникла Біблія.
- З фівами Сковорода пов'язує розквіт мудрості давніх єгиптян. У хiiі ст. До Н. Е. Фіви були столицею єгипту.
- Про караючий меч єремії Йдеться у Біблії (старий завіт. II-га Книга маккавеїв, гл. 15, ст. 15-16) як про кару за поклоніння іншим богам.
- Асхань (асха) - ім'я Дочки халева, який досяг землі обітованої (книга Ісуса навина, гл. 14-15).
- Тут і далі посилання на захарію відносяться до книги пророка захари - частини Старого завіту.
- Тут і далі посилання на книгу пророка Малахії - частину Старого завіту.
- Цей вірш зі "Саду божественних пісень" Сковорода часто цитує у своїх інших творах.
- Мова йде про "притчі соломона" з Біблії.
- Вірш цей належить Георгію Кониському - професорові Києво-Могилянської академії. Він запозичений з його курсу поетики.
- Першому й найновішому другові моєму Андрію Івановичу Ковалевському, віце-губернатору, творіння власної душі присвячую і дарую. Старець Григорій Сковорода, син Сави (лат.)
Ось зустрічає смішним лицем історичну нісенітницю! Глупота задоволена, а самі премудрі, не розкусивши, спокушаються. Крім наявності, немає тут нічого недоречного, все просте для розуміючих. Просто сказати: Бог, сотворивши всі створіння фігурами своєї слави, зробив особливим портретом день суботній.
Як лев у своєму лігвищі, так творча сила його спочиває в фігурі. Це означає ’έμβλημα, emblema[а]. І не про тлінь написано: "Ліг, спочив, як лев". "Яків, поклавши ноги свої на одрі, помер". "Поховали його в печері великій, яку знайшов Авраам".
Згадай поселення крові, тобто всю фігуральну тлінь. Та не забувай: "У якій землі оселяється світло? Пітьмі ж яке є місце?" А субота є від усіх чистих фігур краща і найсвітліший чертог заспокоєння. "Благословив Бог день сьомий".
Й не дивно: від усіх справ своїх вибрав цю оселю. Доба складається з пітьми й світла. Обидві частини, а частіше світло, називається днем. Та джерело й центр світла є сонце.
Ця найблагородніша й найпрекрасніша істота у світі є те, що в тілі око. "У сонці поклав поселення своє". День є мале коло[27], що обертається за 24 години. Воно становить кола віків і тисячі літ, як одна форма - мільйони монет. Рівний і примірний течії біг обертає всі дні. І час, і міра, і рух - подібні.
Як сьомий день, так і п'ятдесята субота, що завершує седмицю седмиць, є спокій, присвячений Господові, і п'ятдесятий рік є його ж радісне літо (jubilaeus). Отже, субота є свято свят, тобто спокій спокоїв і поселення поселень божих, як пісня пісень - найголовніша і символів символ, що порівнює тлінь з вічністю, щоб ми пам'ятали її нетління. "Хай буде світло, і було світло".
Пітьма її і вечір приводять до розуму, плач усієї тліні, а ранок і світлопромінне сонце голосно проповідує радість сяючої Вічного слави.."Небеса повідають славу божу..."
"День дневі відригує слово, а ніч ночі сповіщає розум". "І був вечір, і був ранок - день..."
Кожний день фігурної цієї седмиці, маючи сонце, є субота і спокій божий. "Дуже рано в одну із субот прийшли на гріб, коли засяяло сонце..." Дуже рано засяяло сонце... На перший погляд нісенітниця, та у Бога можливе й це. "Поклав мені ранком ранок". "Правда твоя як південь". "Де спочиваєш? У півдні."
Якщо хтось в одну із цих світлих субот побачить нареченого, що встає, то той може і з інших фігуральних сосків виссати найсолодшу сотів і соку вічність. "Випустив ти в'язнів своїх із рову..." "Гроби відкрилися".
Розділ 10-й
|
