А) веселість обов’язкова для мудрого мужа: безбожно богобоязливому печалитись (юнг. Ніч. IV)

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 38 из 86Следующая ⇒

а) Веселість обов’язкова для мудрого мужа: безбожно богобоязливому печалитись (Юнг. Ніч. IV)

а) Читай про це його твір "Потоп зміїний", главу третю, в кінці.

а) Читай про це його твір "Жінка Лотова", примітка 4-та.

а) Тому святий Павло будить, говорячи: "Встань, сплячий, і воскресни із мертвих, і прокинувшись, бачили славу його".

б) Якщо б немовля могло мислити в утробі своєї матері, то чи би можна його запевнити, що воно, відділившись від свого кореня, на вільному повітрі буде насолоджуватись приємним світлом сонця? Чи не могло б воно тоді думати навпаки, і з теперішніх його обставин вивести неможливість такого стану? Настільки й здається неможливим життя після смерті тим, хто замкнений у житті цього часу.

а) Докори сумління — це чорні духи муки й змії, що кусають, блискавки, які пронизують ясні істини, є пекло. Ця істина доручена на збереження останній миті людини (Юнг. Ніч, IV).

б) Est quaedam flere voluplas[28].

в) Ці дві половини становлять одне: голод і ситість — їжу; зима й літо — плоди; пітьма й світло — день; смерть і життя — будь-яке створіння ("Потоп зміїний", гл. 5).

а) До римлян, гл. З, ст. 28.

б) Високомудрі не перестали переслідувати його злослів'ям навіть у могилі, проповідуючи в зібраннях і скрізь, начебто Сковорода залишив по собі цей напис із гордості й зарозумілості. Багато нахабства треба мати, щоб насмілитись у цьому переконувати! Щоб більше наговорити на нього й вивищити себе, вони намагаються пихато ствердити й вишукують способи запевнити, що Сковорода був схильний до вад. Щоб перед очима людей замінити доброчесне життя удавано високими своїми знаннями таїнств і правил, то вони розголосили, буцім Сковорода при своїй смерті побачив свої помилки, що полягали у наслідуванні їх толку, визнав їх, просив пробачення через одного з членів братства й каявся. Та як відома святість життя Сковороди й чесні правила його, що мали на меті любов істини й чесноти, а кінцем красоту й досконалість духа, були, так би мовити, спицею в око цим лицемірам, то й не дивина, що вони пускають всякого роду отруйні стріли у пам'ять його; проте тим самим у почуттях простих і правдолюбних сердець душа його набуває ще більшої краси страдаючої невинності і, крізь морок смерті й наклепи злобних душ, сіяючи внутрішнім спокоєм, зображається в умах богонароджених досягаючим мудрої досконалості мужем.

ПРОКИНУВШИСЬ, ПОБАЧИЛИ СЛАВУ ЙОГО

Цей твір, як і наступний "Хай цілує мене поцілунками уст своїх", вважається вступом до курсу лекцій "Про християнське доброчестя", який Сковорода прочитав у додаткових класах при Харківському колегіумі. Обидва твори пов'язані між собою спільністю задуму, проте кожен з них є самостійним невеличким трактатом. За особливостями композиції вони мають водночас ознаки і проповіді. І філософського трактату. Дослідники допускали, що це своєрідні ескізи, тобто чернетки відповідних розділів трактату "Потоп зміїний". Однак правопис автографів свідчить, що вони належать до раннього часу. Своєю проблематикою твори пов'язані з ранньою філософською творчістю Сковороди, зокрема з трактатом "Вхідні двері до християнської доброчесності", тому передують іншим філософським творам. З невеликими мовно-стилістичними правками автор включив трактат "Прокинувшись, побачили славу його" як розділ у свій діалог "Потоп зміїний". Твір був відомий раніше, однак вперше надрукований лише 1894 р. як вступна проповідь до лекцій Сковороди.

1 Прокинувшись, побачили славу його - ці слова належать апостолу Павлу. Повністю фраза звучить так: "Встань, сплячий, і воскресни з мертвих, і прокинувшись, побачили славу його".

2 ...які пасуть Ізраїля - згідно з Біблією Ізраїль - друге Ім'я патріарха Якова. Єврейською мовою означає "борець божий".

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры