Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Далі наводиться епізод із "діянь святих апостолів" (гл. 8, ст. 26-39) про євнуха й пилипа. До цього епізоду Сковорода не раз звертався також у інших творах.
Содержание книги
- Розмовляють Душа і Нетлінний Дух
- Випробовується Божа сила у деяких місцях біблійних
- quot;Весь я не помру". Горацій (лат.)
- Сковорода перебував у придворній капелі з кінця 1741 до вересня 1744 р.
- Тут М. Ковалинський розповідає про обставини свого знайомства з Сковородою, яке відбулося в 1762 р.
- Тут біограф використовує Лист Сковороди до нього, що є присвятою до діалога "розмова про давній світ".
- Саддукеями називались священики Юдеї в період царювання Ірода.
- б) Читай про це книгу :"De l'origine, usages et abus de la raison et de la foi", v.I.-p. 328.
- А) веселість обов’язкова для мудрого мужа: безбожно богобоязливому печалитись (юнг. Ніч. IV)
- Хай цілує мене поцілунками уст своїх
- Погляди, викладені у цьому перефразованому з Епікура вислові. Сковорода у 60-ті pp. ще не поділяв. Вступ написаний пізніше - у 80-ті pp.
- Сковорода, захоплюючись мудрістю єгипетської міфології, зауважує, що єгипетські міфи лягли в основу міфології юдейської, на грунті якої виникла Біблія.
- З фівами Сковорода пов'язує розквіт мудрості давніх єгиптян. У хiiі ст. До Н. Е. Фіви були столицею єгипту.
- Про караючий меч єремії Йдеться у Біблії (старий завіт. II-га Книга маккавеїв, гл. 15, ст. 15-16) як про кару за поклоніння іншим богам.
- Асхань (асха) - ім'я Дочки халева, який досяг землі обітованої (книга Ісуса навина, гл. 14-15).
- Тут і далі посилання на захарію відносяться до книги пророка захари - частини Старого завіту.
- Тут і далі посилання на книгу пророка Малахії - частину Старого завіту.
- Цей вірш зі "Саду божественних пісень" Сковорода часто цитує у своїх інших творах.
- Мова йде про "притчі соломона" з Біблії.
- Вірш цей належить Георгію Кониському - професорові Києво-Могилянської академії. Він запозичений з його курсу поетики.
- Першому й найновішому другові моєму Андрію Івановичу Ковалевському, віце-губернатору, творіння власної душі присвячую і дарую. Старець Григорій Сковорода, син Сави (лат.)
- Німецька колонія поблизу міста Острогозька. Сікера - назва хмільного напою в Біблії.
- Лабіринт, побудований легендарним майстром дедалом для крітського Царя міноса. Символізує складне, заплутане становище, з якого важко знайти вихід.
- а) Від отця істини і від отця брехні.
- У цьому творі Сковорода розглядає питання про вічну невидиму сутність речей, що відображається у постійності законів буття. Пізнання цих законів є запорукою щасливого життя людей.
- Далі наводиться епізод із "діянь святих апостолів" (гл. 8, ст. 26-39) про євнуха й пилипа. До цього епізоду Сковорода не раз звертався також у інших творах.
- Цікава обробка фольклорного сюжету польського походження. Український запис зберігся у Б. Грінченка (Веселий оповідач. К., 1910.).
- Лист адресований B.C. Тевяшову, синові полковника воронезького Слобідського полку, з сім’єю якого Г. Сковорода підтримував дружні стосунки.
- Йдеться про супутники і кільця, які має планета Сатурн.
- Фарес - біблійний персонаж, син Юди й фамари (старий завіт. Буття, гл. 38, ст. 29-30).
- Йдеться про вчення софістів.. Морські й прісноводні двостулкові молюски, які утворюють перлину на внутрішній стороні стулки.. Дуже характерне для Сковороди переосмислення в одному плані міфічних і біблійних образів ще раз підтверджує алегоричність тлумаче
- Мова йде про камінь, який знищив боввана (старий завіт. Книга пророка даниіла, гл. 2, ст. 34).
- Quot;я знайшов гавань - Ісуса. Плоть і світ - прощайте. Досить ви мене хвилювали. Тепер у мене надійний спокій" (лат. ).
- Натяк на сюжет байки про козеня і Вовка, який висміює неспоріднену працю. Ця байка вміщена у кінці твору.
- Натяк на сюжет Езопової байки про орла і Черепаху.
- Купідон - у римській міфології бог любові, відповідає грецькому Еросу.
- quot;Надто пізно жити завтра" (лат.).
- quot;Свиня зі стада Епікура" (лат.) - так жартівливо називав себе Горацій у деяких своїх творах (Див. "Послання", 1, 4, 16).
- а) Все-на-все; по-грецьки пампан, універсум.
- А) Емвлима, тобто вкидка, вмітка, вправка. Injectio, insertio, tanquam. Praetiosi lapilli in loculum sive oculum annuli
- Книжечка про читання святого Письма, названа Жінка Лотова
- Голіаф - біблійний велетень, якого переміг Давид у двобої.
- Перун - у східнослов'янській міфології поган Бог грому й блискавки.
- б) Це слово відригує священну історію про Фінеєса, який ізраїльтянина, що перелюбствував з мадіаніткою, проколов обох наскрізь.
- quot;...Не зубоскалити, не сміятися ротом, а радіти серцем" (лат.).
- б) Ubique tanti quisque quantum habuit fuit.
- Наведені слова епікура взяті з уже згадуваного його листа до менекея.
- Г) ця пісня зі стародавніх малоросійських, і є гарний образок, який зображає весну, вона довга.
- Фарсис - порт і місто, часто згадуване у Біблії; очевидно, це Фасис - порт колхів, залишки якого знайдені археологами біля м. Поті.
- Див. Прим. 41 до діалога "кільце". Тут мова йде про те, що після всіх страждань до самсона повернулася сила.
9 Далі наводиться епізод із "Діянь святих апостолів" (гл. 8, ст. 26-39) про Євнуха й Пилипа. До цього епізоду Сковорода не раз звертався також у інших творах.
10 "Послання до галатів св. апостола Павла" - частина Нового завіту Біблії.
11 Стефан, за Біблією, через фальшиві свідчення був засуджений і загинув, побитий камінням.
12 Друге ім'я біблійного апостола Петра, якому з'явився Ісус після розп'яття на хресті (Новий завіт, Євангеліє від Луки, гл. 24, ст. 34-35).
РОЗМОВА ПЯТИ ПОДОРОЖНІХ ПРО СПРАВЖНЄ ЩАСТЯ В ЖИТТІ
(Дружня бесіда про душевний спокій)
Довгий час цей твір був відомий під назвою "Дружня розмова про душевний мир" і вважався однією з редакцій наступного твору "Кільце". Причина цих тверджень - відсутність автографа твору. Списки, зроблені ще при житті автора, відрізняються сваволею переписувачів. У листах автора 1785-1787 pp. твір називається "Неграмотний Марко" або "Марко Препростий", як встановив П.М. Пелех. У жодному списку твір не датований. Листи 80~х pp. засвідчують, що він був написаний раніше, і оскільки проблематикою й способом її висвітлення пов’язаний з іншими творами на тему щастя й душевного миру, то це дає підставу датувати його першою половиною 70-х років.
Твір вперше опублікований 1837 р. під назвою “Дружня розмова про душевний мир” Московським благодійним комітетом Людинолюбного товариства за одним із ранніх списків.
1 Венера у давньоримській міфології богиня любові й родючості.
2 Ця притча привертала неодноразово увагу Сковороди. Він її алегорично перетлумачував, пристосовуючи до своїх уявлень про щастя. Корінням своїм вона сягає античності. Зокрема, І. Франко розшукав її і переклав українською мовою як вірш Леоніда Форентійця, поета III ст. до н.е. У Київській Русі цей сюжет зустрічається в Кирйла Турівського. Притча користувалась великою популярністю аж до кінця XVIII ст., зазнавала численних фольклорних і лубочних обробок. Багаторазово відтворювалась у збірниках емблем і символів.
3 Лазар — бідний безпомічний хворий чоловік, який, за Біблією, лежав біля воріт безсердечного багача (Євангеліє від Луки, гл. 16, ст. 19-31).
4 Ураній у перекладі з грецької мови — небесний. Цей образ пов’язаний у Сковороди з міфологічними уявленнями стародавніх греків про Урана — верховного бога небес.
|
