Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Лист адресований B.C. Тевяшову, синові полковника воронезького Слобідського полку, з сім’єю якого Г. Сковорода підтримував дружні стосунки.
Содержание книги
- quot;Весь я не помру". Горацій (лат.)
- Сковорода перебував у придворній капелі з кінця 1741 до вересня 1744 р.
- Тут М. Ковалинський розповідає про обставини свого знайомства з Сковородою, яке відбулося в 1762 р.
- Тут біограф використовує Лист Сковороди до нього, що є присвятою до діалога "розмова про давній світ".
- Саддукеями називались священики Юдеї в період царювання Ірода.
- б) Читай про це книгу :"De l'origine, usages et abus de la raison et de la foi", v.I.-p. 328.
- А) веселість обов’язкова для мудрого мужа: безбожно богобоязливому печалитись (юнг. Ніч. IV)
- Хай цілує мене поцілунками уст своїх
- Погляди, викладені у цьому перефразованому з Епікура вислові. Сковорода у 60-ті pp. ще не поділяв. Вступ написаний пізніше - у 80-ті pp.
- Сковорода, захоплюючись мудрістю єгипетської міфології, зауважує, що єгипетські міфи лягли в основу міфології юдейської, на грунті якої виникла Біблія.
- З фівами Сковорода пов'язує розквіт мудрості давніх єгиптян. У хiiі ст. До Н. Е. Фіви були столицею єгипту.
- Про караючий меч єремії Йдеться у Біблії (старий завіт. II-га Книга маккавеїв, гл. 15, ст. 15-16) як про кару за поклоніння іншим богам.
- Асхань (асха) - ім'я Дочки халева, який досяг землі обітованої (книга Ісуса навина, гл. 14-15).
- Тут і далі посилання на захарію відносяться до книги пророка захари - частини Старого завіту.
- Тут і далі посилання на книгу пророка Малахії - частину Старого завіту.
- Цей вірш зі "Саду божественних пісень" Сковорода часто цитує у своїх інших творах.
- Мова йде про "притчі соломона" з Біблії.
- Вірш цей належить Георгію Кониському - професорові Києво-Могилянської академії. Він запозичений з його курсу поетики.
- Першому й найновішому другові моєму Андрію Івановичу Ковалевському, віце-губернатору, творіння власної душі присвячую і дарую. Старець Григорій Сковорода, син Сави (лат.)
- Німецька колонія поблизу міста Острогозька. Сікера - назва хмільного напою в Біблії.
- Лабіринт, побудований легендарним майстром дедалом для крітського Царя міноса. Символізує складне, заплутане становище, з якого важко знайти вихід.
- а) Від отця істини і від отця брехні.
- У цьому творі Сковорода розглядає питання про вічну невидиму сутність речей, що відображається у постійності законів буття. Пізнання цих законів є запорукою щасливого життя людей.
- Далі наводиться епізод із "діянь святих апостолів" (гл. 8, ст. 26-39) про євнуха й пилипа. До цього епізоду Сковорода не раз звертався також у інших творах.
- Цікава обробка фольклорного сюжету польського походження. Український запис зберігся у Б. Грінченка (Веселий оповідач. К., 1910.).
- Лист адресований B.C. Тевяшову, синові полковника воронезького Слобідського полку, з сім’єю якого Г. Сковорода підтримував дружні стосунки.
- Йдеться про супутники і кільця, які має планета Сатурн.
- Фарес - біблійний персонаж, син Юди й фамари (старий завіт. Буття, гл. 38, ст. 29-30).
- Йдеться про вчення софістів.. Морські й прісноводні двостулкові молюски, які утворюють перлину на внутрішній стороні стулки.. Дуже характерне для Сковороди переосмислення в одному плані міфічних і біблійних образів ще раз підтверджує алегоричність тлумаче
- Мова йде про камінь, який знищив боввана (старий завіт. Книга пророка даниіла, гл. 2, ст. 34).
- Quot;я знайшов гавань - Ісуса. Плоть і світ - прощайте. Досить ви мене хвилювали. Тепер у мене надійний спокій" (лат. ).
- Натяк на сюжет байки про козеня і Вовка, який висміює неспоріднену працю. Ця байка вміщена у кінці твору.
- Натяк на сюжет Езопової байки про орла і Черепаху.
- Купідон - у римській міфології бог любові, відповідає грецькому Еросу.
- quot;Надто пізно жити завтра" (лат.).
- quot;Свиня зі стада Епікура" (лат.) - так жартівливо називав себе Горацій у деяких своїх творах (Див. "Послання", 1, 4, 16).
- а) Все-на-все; по-грецьки пампан, універсум.
- А) Емвлима, тобто вкидка, вмітка, вправка. Injectio, insertio, tanquam. Praetiosi lapilli in loculum sive oculum annuli
- Книжечка про читання святого Письма, названа Жінка Лотова
- Голіаф - біблійний велетень, якого переміг Давид у двобої.
- Перун - у східнослов'янській міфології поган Бог грому й блискавки.
- б) Це слово відригує священну історію про Фінеєса, який ізраїльтянина, що перелюбствував з мадіаніткою, проколов обох наскрізь.
- quot;...Не зубоскалити, не сміятися ротом, а радіти серцем" (лат.).
- б) Ubique tanti quisque quantum habuit fuit.
- Наведені слова епікура взяті з уже згадуваного його листа до менекея.
- Г) ця пісня зі стародавніх малоросійських, і є гарний образок, який зображає весну, вона довга.
- Фарсис - порт і місто, часто згадуване у Біблії; очевидно, це Фасис - порт колхів, залишки якого знайдені археологами біля м. Поті.
- Див. Прим. 41 до діалога "кільце". Тут мова йде про те, що після всіх страждань до самсона повернулася сила.
- а) Χαίρε - це грецьке привітання - радуйся! Салам - турецьке, по-слов'янськи - хай тобі буде мир!
- Мамврійський дуб - йдеться про діброву в долині Мамре - місцеперебування єврейських патріархів.
17 Обіцянку поговорити “про душевний мир” Сковорода виконав у творі “Кільце” і “Розмові, названій Алфавіт, або буквар миру”, які мають спільний підзаголовок “Дружня розмова про душевний мир”.
КІЛЬЦЕ
Своєю проблематикою він пов’язаний з іншими творами першої половини 70-х pp. Як видно із дарчого листа від 1 січня 1775 року, у другій половині 1774 р. був написаний “Алфавіт...”, а перед ним, у 1773-1774 pp., створене “Кільце”. Популярність його була незначна, тому збереглася лиш одна його копія, що відноситься до XIX ст. Автограф загублений. Діалог “Кільце” вперше опублікований В.Д. Бонч-Бруєвичем у 1912 р.
1 Лист адресований B.C. Тевяшову, синові полковника воронезького Слобідського полку, з сім’єю якого Г. Сковорода підтримував дружні стосунки.
2 Тобто якесь уявлення про будову Всесвіту. Сковорода вважає, що знання про світ повинно допомагати людині пізнавати свою власну духовну сутність.
3 Платон (427-347 pp. до н.е.) — старогрецький філософ, ідеї якого мали для Сковороди важливе значення. Солон (близько 638-близько 559 pp. до н.е.) — політичний діяч стародавніх Афін, провів важливі реформи, що забороняли рабство за борги. Був одним з перших аттичних поетів. Йому приписують афоризм, увічнений на храмі Аполлона в Дельфах: “Нічого понад міру”. Ідея, що лежить в основі цього афоризму, є однією з важливих засад етичного вчення Г.С. Сковороди. Сократ (близько 469-399 pp. до н.е.) — давньогрецький філософ, проповідував на вулицях і площах, все життя боровся з софістами і виховував молодь. Думки, як і спосіб життя Сократа дуже близькі Сковороді, що давало привід багатьом дослідникам називати Сковороду “українським Сократом”. Насамперед поєднує двох мислителів обгрунтування необхідності постійного самопізнання й самовдосконалення. Про інтерес Сковороди до вчення Піфагора див. прим. 11 до “Бесіди 2-ї...” Ціцерон Марк Туллій (106-43 pp. до н.е.) видатний оратор, письменник і політичний діяч стародавнього Риму.
4 Дій — Зевс.
|
