Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Тут біограф використовує Лист Сковороди до нього, що є присвятою до діалога "розмова про давній світ".
Содержание книги
- Прикмети деяких спорідненостей
- Спорідненість до хліборобства
- Кілька символів, тобто загадкових або таємничих образів, із поганського богослов'я
- Написана 1776 року, 28 березня.
- Звернення притчі до Бога, або до вічності
- У речах можна завважити вічність
- Початок в усіх світових системах відчувається і всю тлінь, наче одяг свій, носить; він є світ першородний
- Тут кілька знамень, гербів і печаток, що тайно утворюють гірний початок
- На цьому початку заснована вся Біблія
- Про символи, або образи. Як вони називалися у греків. А як називаються в Біблії.
- Перший дослід, що випробовує силу такого слова: "звершилися небо й земля. . . "
- Випробовується сила такого слова: "відпочив у сьомий день від усіх справ своїх"
- Про плащаницю, спущену петрові
- Про драбину Якова, про Сім міст, жінок, сурм. Гір. . .
- Боротьба Архистратига Михаїла зі Сатаною про це: легко бути добрим
- Боротьба й суперечка про те: дуже важко бути злим, легко бути добрим
- Про диявольський наклеп і про підступи, що відводять від істинної втіхи
- Розділ, що все у світі - похіть очей, труд і горе
- Притча, названа "єродій"
- НАЗВАНА "УБОГИЙ ЖАЙВОРОНОК"
- Розмовляють Душа і Нетлінний Дух
- Випробовується Божа сила у деяких місцях біблійних
- quot;Весь я не помру". Горацій (лат.)
- Сковорода перебував у придворній капелі з кінця 1741 до вересня 1744 р.
- Тут М. Ковалинський розповідає про обставини свого знайомства з Сковородою, яке відбулося в 1762 р.
- Тут біограф використовує Лист Сковороди до нього, що є присвятою до діалога "розмова про давній світ".
- Саддукеями називались священики Юдеї в період царювання Ірода.
- б) Читай про це книгу :"De l'origine, usages et abus de la raison et de la foi", v.I.-p. 328.
- А) веселість обов’язкова для мудрого мужа: безбожно богобоязливому печалитись (юнг. Ніч. IV)
- Хай цілує мене поцілунками уст своїх
- Погляди, викладені у цьому перефразованому з Епікура вислові. Сковорода у 60-ті pp. ще не поділяв. Вступ написаний пізніше - у 80-ті pp.
- Сковорода, захоплюючись мудрістю єгипетської міфології, зауважує, що єгипетські міфи лягли в основу міфології юдейської, на грунті якої виникла Біблія.
- З фівами Сковорода пов'язує розквіт мудрості давніх єгиптян. У хiiі ст. До Н. Е. Фіви були столицею єгипту.
- Про караючий меч єремії Йдеться у Біблії (старий завіт. II-га Книга маккавеїв, гл. 15, ст. 15-16) як про кару за поклоніння іншим богам.
- Асхань (асха) - ім'я Дочки халева, який досяг землі обітованої (книга Ісуса навина, гл. 14-15).
- Тут і далі посилання на захарію відносяться до книги пророка захари - частини Старого завіту.
- Тут і далі посилання на книгу пророка Малахії - частину Старого завіту.
- Цей вірш зі "Саду божественних пісень" Сковорода часто цитує у своїх інших творах.
- Мова йде про "притчі соломона" з Біблії.
- Вірш цей належить Георгію Кониському - професорові Києво-Могилянської академії. Він запозичений з його курсу поетики.
- Першому й найновішому другові моєму Андрію Івановичу Ковалевському, віце-губернатору, творіння власної душі присвячую і дарую. Старець Григорій Сковорода, син Сави (лат.)
- Німецька колонія поблизу міста Острогозька. Сікера - назва хмільного напою в Біблії.
- Лабіринт, побудований легендарним майстром дедалом для крітського Царя міноса. Символізує складне, заплутане становище, з якого важко знайти вихід.
- а) Від отця істини і від отця брехні.
- У цьому творі Сковорода розглядає питання про вічну невидиму сутність речей, що відображається у постійності законів буття. Пізнання цих законів є запорукою щасливого життя людей.
- Далі наводиться епізод із "діянь святих апостолів" (гл. 8, ст. 26-39) про євнуха й пилипа. До цього епізоду Сковорода не раз звертався також у інших творах.
- Цікава обробка фольклорного сюжету польського походження. Український запис зберігся у Б. Грінченка (Веселий оповідач. К., 1910.).
- Лист адресований B.C. Тевяшову, синові полковника воронезького Слобідського полку, з сім’єю якого Г. Сковорода підтримував дружні стосунки.
- Йдеться про супутники і кільця, які має планета Сатурн.
- Фарес - біблійний персонаж, син Юди й фамари (старий завіт. Буття, гл. 38, ст. 29-30).
18 Тут біограф використовує лист Сковороди до нього, що є присвятою до діалога "Розмова про давній світ".
19 Геркулес - римське ім'я героя грецької міфології Геракла, що прославився дванадцятьма подвигами.
20 Від 1769 року М. Ковалинський, залишивши викладацьку діяльність у Харківському колегіумі, став на службу у Петербурзі, а в 1772 р. разом з сином Кирила Розумовського поїхав за кордон, де перебував до 1775 р. Цей період життя Сковороди біограф висвітлив на основі наявних у нього документів, листів і усних розповідей філософа.
21 Мова йде про відому епідемію так званої бендерської чуми, що виникла під час війни Росії з Туреччиною.
22 Про Даниїла Мейнгарда збереглися дуже скупі відомості (Див. Ковалівський А.П. Нові дані про двійника Г. Сковороди в Лозанні Даниїла Мейнгарда та його сім'ю. "Україна". Кн. 36. 1929. С. 38-39).
23 Мова йде про полковника Степана Івановича Тевяшова, що проживав у м. Острогозьку. Він мав маєток у слободі Таволозькій за 10 верст від Острогозька. Очевидно, тут Сковорода жив у 1771-1772 pp. і написав кілька діалогів.
24 Очевидно, йдеться про нового генерал-губернатора Д.А. Норова, з іменем якого пов'язують один з листів Сковороди. Проте біограф не згадує про нову спробу Сковороди влаштуватися вчителем у додаткових класах при Харківському колегіумі.
25 Ковалинський цитує популярний у той час в Росії твір пастора Едуарда Юнга (1683-1765) - англійського письменника. Автор од, сатир, релігійно-дидактичної поеми "Скарга, або Нічні думи про життя, смерть і безсмертя" (9 збірників, 1742-1745 pp.). Російський переклад виданий 1785 р. Цей твір є одним зі зразків сентиментальної, так званої "цвинтарної" поезії. У теоретичному творі "Роздуми про оригінальну творчість" (1759 р., рос. переклад 1812 о.) проголосив творчу свободу письменника.
26 Мова йде про останню зустріч Сковороди з Ковалинським, що відбулася в 1794 році за кілька місяців до смерті Г. Сковороди. Факти життя й творчості мислителя 80-90-х років у біографії майже не відображені. Біограф зосередив увагу лише на аналізі духовного світу філософа.
|
