Початок в усіх світових системах відчувається і всю тлінь, наче одяг свій, носить; він є світ першородний

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 16 из 86Следующая ⇒

Гляньмо тепер на вселенський світ цей як на звеселяючий дім вічного, як на прекрасний рай з незліченних садів, наче вінець із віночків або машинище з машинок складений.

А я бачу в ньому єдиний початок як один центр і один розумний циркуль у їх множині.

Та коли цей початок і цей центр є всюди, а кола його ніде немає, то бачу в цьому цілому світі два світи, які становлять один світ: світ видимий і невидимий, живий і мертвий, цілий і руйнівний. Цей - риза, а той - тіло, цей - тінь, а той - дерево; цей - речовина, а той - образ, тобто основа, що містить речовинну грязь, як малюнок має свою фарбу.

Отже, світ у світі - це вічність у тліні, життя у смерті, бадьорість уві сні, світло в пітьмі, у неправді істина, у плачеві радість, у відчаї надія.

У цьому місці зустрічається зі мною любомудре слово Платонове[19] у такій силі: "Ницість не вважає за істинну точність". Nisi quod πριξ teneat, тобто крім того лиш, що в жменю схопити може, а в жменю можна схопити тільки відчутне. Якщо ж мені скажеш, що зовнішній світ цей у якихось місцях і часах закінчується, маючи належну йому межу, то і я скажу, що закінчується, тобто починається.

Бачиш, що одного місця межа одночасно є й двері, що відчиняють поле нових просторів, і тоді ж починається курча, коли псується яйце.

І так завжди все йде у безконечність. Все наповнюючий початок і світ цей, будучи тінню його, меж не має. Він завжди й усюди при своєму початку, як тінь при яблуні. У тім лиш різниця, що дерево життя стоїть та існує, а тінь зменшується: то переходить, то народжується, то зникає і є ніщо.

Materia aeterna[20].

Розділ 4-й

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману