На цьому початку заснована вся Біблія

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 18 из 86Следующая ⇒

НА ЦЬОМУ ПОЧАТКУ ЗАСНОВАНА ВСЯ БІБЛІЯ

Цей істинний і єдиний початок є зерно і плід, центр і гавань, початок і кінець усіх книг єврейських. "Спочатку було слово". Тобто: слово всієї Біблії створене для того, щоб вона була єдиним монументом початку.

"Спочатку було слово". А щоб не було сумніву, що цей початок є не підлий, а високий, істинний і єдиний, тому поряд написано: "І слово було до Бога".

Коли ж вона сотворена до Бога і для Бога, тоді ця книга, що Богом дихає, і сама стала Богом. "І Бог був слово" так, як іч к сольний папірець чи асигнація стала монетою, а заповіт - і карбом. Це слово здавна створене до Бога. "Цей був одвіку до Бога". Треба читати так: "Це було одвіку до Бога, тобто слово (цейλόγος)". Все у ньому богозданне і немає нічого, що б не йшло до Бога. "Все тим було..." І як у нікчемному вексельному манірці ховається імперіал[22], так у тлінній і смертній цих книг ні і в мороці образів таїться пречисте, пресвітле й живе. "У тому було життя" й ін.

Розділ 6-й

БІБЛІЯ - ЦЕ МАЛЕНЬКИЙ БОГООБРАЗНИЙ СВІТ, АБО СВІТИК. СВІТОБУДОВА ЛИШ ЇЇ СТОСУЄТЬСЯ, А НЕ ВЕЛИКОГО, НАСЕЛЕНОГО СТВОРІННЯМИ СВІТУ

Мойсей, догоджаючи єгипетським священикам, зібрав в ну громаду небесні та земні створіння і, додавши рід благочестивих предків своїх, зліпив книгу Буття, тобто світобудови... Це змусило вважати, що світ створений 7000 років тому.

Але населений світ стосується створінь. Ми в ньому, а він живе в нас. Мойсеїв же, символічний, таємнообразний світ є книга. Вона нічим не зачіпає населеного світу, а лиш слідами зібраних із нього створінь веде нас до єдиного всюдисущого початку як магнітна стріла, поглядаючи на вічну твердь його.

А в тому не дуже потрібна мудрість, щоб знати, чи спершу створений цвіт, чи народився гриб?...

Від цього застерігає нас сам початок книги. "Спочатку сотворив Бог небо і землю." Кажуть, що у єврейському [варіанті] записано так: "Спочатку сотворив Боги". А щоб це розумілось про книгу, написано: "Я гиммел, ке я гарец", тобто: "Це небо і цю землю". Ця мова ніяк не підходить для вселен­ського світу. Якщо є лиш одна земля, як раніше вважалось, то недоречно говориться: "Цю землю, це сонце"[23]

Якщо ж населеним світам немає ліку, як нині почали вважати, то й тут нісенітниця: "Це небо!". А інше ж, десяте, соте, тисячне, хто створив? Звичайно, кожного світу машина має своє небо з плаваючими у ньому планетами. Ось навіщо створена ця книга світобудови! "Небеса розкажуть про славу Бога..." Немає у ній мови ані слова, щоб не дихало благовістю вічного. У всіх цієї землі межах (terminus - знамен­ня) й в усіх кінцях цього Всесвіту виходить провіщення наймилішого початку і є земля обітована. "Це не промови, не слова..." й ін.

У початку божому заснував Вічний оці небесні та земні створіння, зібрані у цій книзі лиш для нього. "Спочатку сотворив Бог небо й землю". Грязь же ця й покидьки тлінних фігур нанесені негарно й безладно, не маючи ні вигляду, ні доброти. "Земля ж буде невидима й невлаштована".

І глибока безодня морської течії пітьмою їх невдалого тлумачення вкривається. "І пітьма над безоднею". І дух же божий над цією грузькою тлінню, наче ковчег поверх всесвітньої води, витає. Він просвічує цю пітьму, як блискавиця Всесвіт, сходить на неї, як голуб, зігріває, як кокош[24], накриває, як орел з хмизу гніздо своє, і крильми своїми нікчемну сутність нашу піднімає у гірне й перетворює. "І дух божий витав понад водами".

Після цього Мойсеєвого вступу починається створення істот, вироблення тіні, творення чудес божих, робітня фігур його. "І каже Бог: "Бачу крізь морок вічносущий початок і йому рабськи поклоняюся. Чую таємний його у мені грім цей". "І говорить Бог: слухай, Мойсею! Хай сонячне світло буде фігурою моєю! Вона показуватиме пальцем істину мою, що сяє у тлінній вашій природі, неймовірну для смертних".

"Хай буде світло!" Отже, раптом сонячне світло одягло блиск слави божої і образ постаті його, а тлінь світила цього стала сонцем правди і поселенням істини, як тільки Вічний заснував у сонці поселення своє.

Оце й є пряме створення сильного![а] - робити з нічого чудо, із тіні - точність, дати грязі постать, а ницій тліні - велич.

Усі діла його у вірі, віра - в істині, істина у вічності, вічність у нетлінні, нетління у початку, початок у Бозі. "І було світло".

На цю добру свою справу дивився Вишній добрим своїм оком. Він, зневажаючи ницу хирлявість нашого світла, що терпить захід, лиш дивиться на своє невечірнє світло, що поселилося у речовинному сонці й із його тіні виходить для і своїх прихильників, наче наречений зі свого чертога, "І бачив Бог світло як добро".

А щоб із двох сутностей, що становлять одне, не утворилася суміш, а з неї ідолопоклоніння, то розділив Творець між світлом слави своєї і між пітьмою тліні нашої, між істиною і між тінню, що утворює: "І розлучив Бог між світлом і..."

І назвав світло істини днем, а тіньовидну пітьму - ніччю. "І назвав Бог світло - днем..." Та щоб знову не почався розбрат, що розриває двоїну зв'язаних воєдино сутностей, то роблено з пітьми й світла, з дня і ночі, з вечора й ранку "день один". Це світ божий! Літо радості й веселості, жада­ний час, день господній. Один у 1000 років, і 1000 років у ньому.

Цей день сотворив Господь із протилежних природ: із лукавої й доброї, тлінної й нетлінної, з голоду й ситості, з плачу й радості у незлитому поєднанні.

Між водою підлою й небесною як розділяюча, так і поєднуюча закріплена вічна твердь. А на все це дивиться Творець як на добре, так і на лукаве.

У цей перший день з'явилось шість фігур: пітьма, світло, ніч, день, вечір, ранок.

Із тих фігур є три символи: пітьма й світло, ніч і день, вечір і ранок.

Символ складається з фігур двох або трьох, що означають і тлінь і вічність. Сюди-то й звернений отой божий запит до Йова: "У якій землі вселяється світло?" "Яке місце для пітьми?" Наприклад: вечір і ранок; вода, твердь і хмара; море й суша.

Вечір є дім тліні, а ранок - місто вічності. "Увечері оселиться плач, а зранку - радість".

У воді й морі вмістилися пітьма й смерть, а на суші, на небі й у хмарі поселилися світло й життя.

"Коли у ріках лють твоя?" "Над небесами слава його".

Розділ 7-й

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте