Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
У речах можна завважити вічність
Содержание книги
- Написане 1794 року на давній смак
- Симфонія, названа Книга асхань[1], про пізнання самого себе
- Бесіда, названа двоє, про те, що легко бути блаженним
- Ворота господні у нову країну у межі вічності
- Що таке істинне блаженство. На чому воно твердо стоїть. - звичайно, той камінь великий, дивний і єдиний.
- Розмова п'яти подорожніх про справжнє щастя в житті
- Дружня розмова про мир душевний
- Дружня бесіда про душевний спокій
- Картина зображеного біса, якого називають смуток, туга, печаль
- Прикмети деяких спорідненостей
- Спорідненість до хліборобства
- Кілька символів, тобто загадкових або таємничих образів, із поганського богослов'я
- Написана 1776 року, 28 березня.
- Звернення притчі до Бога, або до вічності
- У речах можна завважити вічність
- Початок в усіх світових системах відчувається і всю тлінь, наче одяг свій, носить; він є світ першородний
- Тут кілька знамень, гербів і печаток, що тайно утворюють гірний початок
- На цьому початку заснована вся Біблія
- Про символи, або образи. Як вони називалися у греків. А як називаються в Біблії.
- Перший дослід, що випробовує силу такого слова: "звершилися небо й земля. . . "
- Випробовується сила такого слова: "відпочив у сьомий день від усіх справ своїх"
- Про плащаницю, спущену петрові
- Про драбину Якова, про Сім міст, жінок, сурм. Гір. . .
- Боротьба Архистратига Михаїла зі Сатаною про це: легко бути добрим
- Боротьба й суперечка про те: дуже важко бути злим, легко бути добрим
- Про диявольський наклеп і про підступи, що відводять від істинної втіхи
- Розділ, що все у світі - похіть очей, труд і горе
- Притча, названа "єродій"
- НАЗВАНА "УБОГИЙ ЖАЙВОРОНОК"
- Розмовляють Душа і Нетлінний Дух
- Випробовується Божа сила у деяких місцях біблійних
- quot;Весь я не помру". Горацій (лат.)
- Сковорода перебував у придворній капелі з кінця 1741 до вересня 1744 р.
- Тут М. Ковалинський розповідає про обставини свого знайомства з Сковородою, яке відбулося в 1762 р.
- Тут біограф використовує Лист Сковороди до нього, що є присвятою до діалога "розмова про давній світ".
- Саддукеями називались священики Юдеї в період царювання Ірода.
- б) Читай про це книгу :"De l'origine, usages et abus de la raison et de la foi", v.I.-p. 328.
- А) веселість обов’язкова для мудрого мужа: безбожно богобоязливому печалитись (юнг. Ніч. IV)
- Хай цілує мене поцілунками уст своїх
- Погляди, викладені у цьому перефразованому з Епікура вислові. Сковорода у 60-ті pp. ще не поділяв. Вступ написаний пізніше - у 80-ті pp.
- Сковорода, захоплюючись мудрістю єгипетської міфології, зауважує, що єгипетські міфи лягли в основу міфології юдейської, на грунті якої виникла Біблія.
- З фівами Сковорода пов'язує розквіт мудрості давніх єгиптян. У хiiі ст. До Н. Е. Фіви були столицею єгипту.
- Про караючий меч єремії Йдеться у Біблії (старий завіт. II-га Книга маккавеїв, гл. 15, ст. 15-16) як про кару за поклоніння іншим богам.
- Асхань (асха) - ім'я Дочки халева, який досяг землі обітованої (книга Ісуса навина, гл. 14-15).
- Тут і далі посилання на захарію відносяться до книги пророка захари - частини Старого завіту.
- Тут і далі посилання на книгу пророка Малахії - частину Старого завіту.
- Цей вірш зі "Саду божественних пісень" Сковорода часто цитує у своїх інших творах.
- Мова йде про "притчі соломона" з Біблії.
- Вірш цей належить Георгію Кониському - професорові Києво-Могилянської академії. Він запозичений з його курсу поетики.
- Першому й найновішому другові моєму Андрію Івановичу Ковалевському, віце-губернатору, творіння власної душі присвячую і дарую. Старець Григорій Сковорода, син Сави (лат.)
Землеміри в усіх своїх фігурах ідуть до джерела, знаходять центр і початок. А якщо хтось щиросердий охочий, то може у деяких речовинах зауважувати дуже тонкий дивного цього початку промінь, який випускає у мороці вранішня зоря.
Гляньмо, наприклад, на рибу, названу у римлян remora, тобто затримування. Вона, прилипнувши до черева корабля, затримує його найшвидший біг.
Поки дивишся на рибу, душа не відчуває жодного смаку. А коли проникати оком у прихований у невеликій рибі божий початок, тоді серце знаходить насолоду сот, знайдених у леві Самсоном. "Гортань його - насолода, і ввесь - бажання".
Пуста і марна справа, щоб риба лиш тлінною своєї природи гряззю могла перемогти й загнуздати швидкість такої жахливої машини, якщо б у тлінній її пітьмі не ховався начальник той: "Поклав пітьму, таїну свою".
Це джерело антипатії й симпатії.[а]
Гляньмо на землю й те, що оточує нас. Маленька тваринка миша, закравшись за подорожнім запасом у коляску, шалену рись найбуйніших коней доводить до слабості й втоми. Поглянь на слабосильну тваринку - людину. Вона водить ведмедів і слонів. Глянь на маленьку компасну коробочку й на малу частину корабля - його стерно. Воно виправляє хід, а та вказує шлях. Маленька іскра руйнує міські мури. Із малесенького зерняти виходить велика яблуня. Легеньким шумом повітря є випущене з уст слово, але воно часто або смертельно ранить, або приносить щастя й оживляє душу. Малий птах півень лякає лева, а миша - слона. Невидима пружина в годиннику рухає весь його механізм. Непомітна у циркулі точка є джерелом усіх фігур і машин. Десятифунтова машинка підіймає стопудову вагу. Солом'яне перевесло розбиває кремінь. Нікчемний папірець громадських законів тримає у спокої суспільство. Батьківська старість володіє сильними рабами й буйними синами. Слабкого здоров'я цар керує безсловесною народною люттю.
Усе це плоттю є ніщо, а сильне прихованою в собі сутністю. "Дух животворить". Це дивний початок: у немочі - сила, у тліні - нетління, а у дрібниці є велич. Він, починаючи, закінчує, а закінчуючи - починає; народжуючи - губить, а погубляючи - народжує; протилежним лікуючи протилежне, і ворожим премудро допомагаючи ворожому, як свідчить гострий філософських учнів вислів: "Unius interitus est alterius generatio" - "Загибель одної речі народжує іншу істоту".
Розділ 3-й
|
