Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Перший дослід, що випробовує силу такого слова: "звершилися небо й земля. . . "
Содержание книги
- Написане 1794 року на давній смак
- Симфонія, названа Книга асхань[1], про пізнання самого себе
- Бесіда, названа двоє, про те, що легко бути блаженним
- Ворота господні у нову країну у межі вічності
- Що таке істинне блаженство. На чому воно твердо стоїть. - звичайно, той камінь великий, дивний і єдиний.
- Розмова п'яти подорожніх про справжнє щастя в житті
- Дружня розмова про мир душевний
- Дружня бесіда про душевний спокій
- Картина зображеного біса, якого називають смуток, туга, печаль
- Прикмети деяких спорідненостей
- Спорідненість до хліборобства
- Кілька символів, тобто загадкових або таємничих образів, із поганського богослов'я
- Написана 1776 року, 28 березня.
- Звернення притчі до Бога, або до вічності
- У речах можна завважити вічність
- Початок в усіх світових системах відчувається і всю тлінь, наче одяг свій, носить; він є світ першородний
- Тут кілька знамень, гербів і печаток, що тайно утворюють гірний початок
- На цьому початку заснована вся Біблія
- Про символи, або образи. Як вони називалися у греків. А як називаються в Біблії.
- Перший дослід, що випробовує силу такого слова: "звершилися небо й земля. . . "
- Випробовується сила такого слова: "відпочив у сьомий день від усіх справ своїх"
- Про плащаницю, спущену петрові
- Про драбину Якова, про Сім міст, жінок, сурм. Гір. . .
- Боротьба Архистратига Михаїла зі Сатаною про це: легко бути добрим
- Боротьба й суперечка про те: дуже важко бути злим, легко бути добрим
- Про диявольський наклеп і про підступи, що відводять від істинної втіхи
- Розділ, що все у світі - похіть очей, труд і горе
- Притча, названа "єродій"
- НАЗВАНА "УБОГИЙ ЖАЙВОРОНОК"
- Розмовляють Душа і Нетлінний Дух
- Випробовується Божа сила у деяких місцях біблійних
- quot;Весь я не помру". Горацій (лат.)
- Сковорода перебував у придворній капелі з кінця 1741 до вересня 1744 р.
- Тут М. Ковалинський розповідає про обставини свого знайомства з Сковородою, яке відбулося в 1762 р.
- Тут біограф використовує Лист Сковороди до нього, що є присвятою до діалога "розмова про давній світ".
- Саддукеями називались священики Юдеї в період царювання Ірода.
- б) Читай про це книгу :"De l'origine, usages et abus de la raison et de la foi", v.I.-p. 328.
- А) веселість обов’язкова для мудрого мужа: безбожно богобоязливому печалитись (юнг. Ніч. IV)
- Хай цілує мене поцілунками уст своїх
- Погляди, викладені у цьому перефразованому з Епікура вислові. Сковорода у 60-ті pp. ще не поділяв. Вступ написаний пізніше - у 80-ті pp.
- Сковорода, захоплюючись мудрістю єгипетської міфології, зауважує, що єгипетські міфи лягли в основу міфології юдейської, на грунті якої виникла Біблія.
- З фівами Сковорода пов'язує розквіт мудрості давніх єгиптян. У хiiі ст. До Н. Е. Фіви були столицею єгипту.
- Про караючий меч єремії Йдеться у Біблії (старий завіт. II-га Книга маккавеїв, гл. 15, ст. 15-16) як про кару за поклоніння іншим богам.
- Асхань (асха) - ім'я Дочки халева, який досяг землі обітованої (книга Ісуса навина, гл. 14-15).
- Тут і далі посилання на захарію відносяться до книги пророка захари - частини Старого завіту.
- Тут і далі посилання на книгу пророка Малахії - частину Старого завіту.
- Цей вірш зі "Саду божественних пісень" Сковорода часто цитує у своїх інших творах.
- Мова йде про "притчі соломона" з Біблії.
- Вірш цей належить Георгію Кониському - професорові Києво-Могилянської академії. Він запозичений з його курсу поетики.
- Першому й найновішому другові моєму Андрію Івановичу Ковалевському, віце-губернатору, творіння власної душі присвячую і дарую. Старець Григорій Сковорода, син Сави (лат.)
Під цим історичним видом заховалось те ж, що й під тим: "(початку сотворив Бог..." Звершення, верх, кінець і початок є її саме. Яків, благословляючи, тобто творячи фігурою божою Пін ікра, переносить на тім'я голови його силу пагорбів або Орських вершин, що з'являються з-під потопу, які утворюють вічність. Те ж чинить і Мойсей? "Від початку верхів'я гір і від верхів'я пагорбів вічних земля є Йосифова", - говорить Мойсей. також поклоняється Яків верху посоха Йосифового. Згадує й і Давид верх волосся... Та все це: "Занеміг ти ж звершив".
Верхів'я гір, волосся голів, промені зорі й сонця - все це ніщо. Та ці фігури ведуть до вічного, його ж силою притягувані, о звучить його запит до Йова: "Вечірню зірку за волосся її чи притягнеш?" Лиш він є завершення й кінець світил і знамень. "Хай стане Сонце! І стало Сонце і Місяць". "Поки прийшов, став зверху... Це нині!"
"Звершилися небо й земля і всі прикраси їх". Спаситель, помираючи, видихнув останній зойк: "Звершилося", тобто ця історія з повчанням створена на початку: тобто у Бозі, батькові моєму. "Спочатку було слово". І все це йде до точки Вишнього як до самого завершення. Все це нині завершене вже і чиї прикрашене. "Звершилися небо і земля".
Це не наше й не до нас. Божі є час, і діло, й слава. "Завершив Бог у день шостий діла свої".
Коли весь символічний світ налаштований іти до божественного центра, то можна сказати: "Звершилися небо й земля". І коли вже всі створіння прийшли до наміченої своєї точки й спокою, можна сказати: "Звершилися".
Як зникає стебло при зрілості пшеничного зерна, а більш правдиво сказати, ховається у зерні, так уся фігуральна мертвота, допливши до свого пристановища, пожерта життям, знищується. Цього просить коханий, будучи його фігурою. "Ослаб мене, хай спочину..." "Зникли очі мої..." "Хто дасть мені крила?"
Звідси слова пророків: "зірки впадуть", "сонце поблякне"; згорнеться небо, як сувій" та інші - дали призвід думати, наче населений світ колись загине.
У помираючій на хресті Христовій плоті помирає вся історіальна нісенітниця, і належно спущений голос цей: "Звершилися".
Тоді поблякне сонце, розривається вся фігуральна запона, а світає ранок усесвітнього й премирного воскресіння.
Зима минула, дощ відійшов... квіти з'явилися на землі. Час обрізування грон настав. "Звершилося". Приклад другий,
Розділ 9-й
|
