Дорóга на Голгóфу
Дорóга на Голгóфу
26. А як повылы′ Ёгó, то забрáлы ня′кого Сы′мона с Кырынэ′йі, якы′й ворóчався с пóля, і звалы′лы на ёгó кры′жа, шоб ніс за Ісýсом!
27. І йшло за Йім вэ′льмы мнóго людэ′й, і бабэ′й булó мнóго, якы′йі плáкалы й голосы′лы по Ёмý.
28. То Ісýс, повырнýвшысь до йіх, сказáв: «Дóчкы йірусалы′мськы! Ны плáчтэ по Мынí, а плáчтэ по собí і по свойíх дíтюх.
29. Бо наступáють дні, колы′ скáжуть: «Шчаслы′вы бысплы′дны, і жывоты′, шо ны роды′лы, і цыцкы′, якы′х ны сцáлы дíты.
30. Тоды′ почнýть казáты гóрам: «Впадíтэ на нас» і паґýркам: «Прыкры′йтэ нас».
31. Бо як з зылё′ным дэ′рывом такóе рóблять, то шо бýдэ с сухы′м?»
32. Вылы′ з Йім на смэрть і двох розбóйнікув.
Хрыстá роспынáють
33. І як прышлы′ на мíсьце, шо зовэ′цьця Лобовóе, то там росп’ялы′ Ёгó і розбóйнікув, одногó по прáву рýку, а дрýгого по лíву.
34. То Ісýс сказáв: «Бáтьку! Просты′ йім, бо воны′ ны вíдають, шо рóблять». Потóм дылы′лы Ёгó одэ′жу, кы′даючы жэ′рыба.
Збы′ткы з росп’я′того Хрыстá
35. А лю′дэ стоя′лы й дывы′лысь. Насмыхáлысь рáзом з йíмы й начя′льнікы, кáжучы: «Другы′х ратовáв, то хай вы′ратуе Самóго Сыбэ′, як Вин Хрыстóс, Якóго вы′брав Биг».
36. Гэ′так сáмо й солдáты збытковáлы з Ёгó, пудхóдылы й пуднóсылы óцёт,
37. і казáлы: «Як Ты Цар Іудéйськый, то вы′ратуй Самóго сыбэ′».
38. І булá над Йім таблíца (таблы′ця) з на′пыссю по-грэ′чыску, по-латíнску і по-гыбрáйську: «Гэ′то – Цар Іудéйськый».
|