І′род хóчэ забы′ты Ісýса
І′род хóчэ забы′ты Ісýса
31. Тогó ж дня прышлó кы′лько чоловíк фарысéюв і казáлы Ёмý: «Вы′йды і пойды′ зысты′ль, бо І′род хóчэ Тыбэ′ забы′ты».
32. А Вин сказáв йім: «Ідíтэ і скажíтэ гэ′тому лы′совы: Гэ′то выганя′ю лыхы′х і оздоровля′ю тыпэ′р і взáвтра, а трэ′тёго дня кóнчу.
33. А зрэ′шты, Я мýшу ходы′ты тыпэ′р, взáвтра і позáвтрэй, бо тогó ны мóжэ бýты, шоб прорóк погы′б ны в Йірусалы′мы.
Журбá по Йірусалы′мовы
34. Йірусалы′м! Йірусалы′м! Ты забывáйіш прорóкув і камíннем закыдáйіш послáных до тыбэ′! Кы′лько раз хотíв Я зобрáты твойíх дытэ′й, як птýшка збырáе свойíх птушыня′т пуд кры′ла, і вытэ′ ны схотíлы!.
35. То от, «вáша хáта остаéцьця порóжныю ля вас». Кажý ж Я вам, шо вытэ′ ны пубáчытэ Мынэ′, аж пóкыль ны пры′дэ порá, як скáжытэ: «Благословлё′ный Той, Хто йдэ в ймэ′нне Госпóдне!»
Глава 14
Ісýс лíчыть в субóту хвóрого на водя′нку
1. Трáпылось Ёмý в субóту прыты′ до одногó фарысéйського начя′льніка, шоб спожы′ты хлíба. А воны′ наглядáлы за Йім.
2. І от явы′вся пы′рыд йім чоловíк ныдýжый на водянýю хворóбу.
3. По гэ′тому случя′ю Ісýс спытáв закóннікув і фарысéюв: «Чы мóжна лíчыты в субóту?»
4. Воны′ мовчя′лы. І доткнýвшысь, сцылы′в ёгó і одпрáвыв.
5. І шэ сказáв йім: «Як в когó з вас в субóту осё′л чы вил впадэ′ в колóдяз, то чы ж ны одрáзу той вы′тягнэ ёгó?»
6. І ны моглы′ ныц Ёмý на гэ′тэ сказáты.
|