Нíяк служы′ты Бóговы й мамóны
Нíяк служы′ты Бóговы й мамóны
13. Ныя′кый чыля′днык ны можэ′ служы′ты двом господаря′м, -- бо абó одногó бýдэ ныобóлыты, а дрýгого любы′ты, абó ля одногó бýдэ стоконы′тысь, а дрýгого заныхáе. Нíяк служы′ты і Бóговы, й мамóны».
14. Всэ гэ′тэ чýлы і фарысéйі, якы′йі булы′ завы′дны на грóшы, і воны′ смыя′лысь з Ёгó.
15. То Вин сказáв йім: «Вытэ′ покáзуйітэ сыбэ′ прáвыднымы пы′рыд людьмы′; алэ′ Биг знáе вáшы сырця′: бо шо в почóты в людэ′й, то вонó гыдóта пы′рыд Бóгом.
Почя′ток Бóжого Цáрыства
16. Закóн і прорóкы -- до Іоáнна; а с тэ′йі поры′ Цáрыство Бóжэ проповíдуйіцьця і кáжон з натýгыю в ёгó вхóдыть.
17. Алэ′ хучíй нэ′бо й зымня′ мынýцьця, чым хоч однá ры′сочка згы′бнэ з закóна.
Шлюб ны розрывáйіцьця
18. Кáжон, хто розвóдыцьця с свэ′ю жи′нкыю і бырэ′ дрýгу, то вхóдыть в блуд, і кáжон, хто бырэ′ розвыдíнку, то тóжэ в блуд вступáе.
Про богатыря′ і бíдного Лáзора
19. Був оды′н богáтый чоловíк; вбырáвся в порфíру й кужылí, і кáжного дня шыкы′вно бынкытувáв.
20. Гэ′так сáмо був дрýгый, стáрэць, звáвся Лáзор, шо лыжя′в в ёгó пуд ворíтьмы ввэсь в струпакáх.
21. І вин хотíв гамы′ты гóлод крышкáмы, шо пáдалы с столá богáтого, а собáкы, прохóдячы лызáлы ёгó струпакы′.
22. Стáрэць вмэр, і анё′лы заныслы′ ёгó в Авраáмовы хорóмы. Вмэр і богаты′р, і схавáлы ёгó.
23. І в пэ′клы, в мýках, пудвíвшы гóчы, пубáчыв здалíк Авраáма і пры ёмý Лáзора.
24. І, заéнчывшы, сказáв: «Бáтьку Авраáмэ! Змы′луйся нáдо мнóю, да пошлы′ Лáзора, шоб намочы′в в водí конця′ свогó пáльця і прохолоды′в могó язы′ка, бо я мэ′нчусь в гэ′тому пóломні».
25. Алэ′ Авраáм сказáв: «Дыты′но! Вíдайіш, шо ты вжэ мав добрó пры жыви′тті, а Лáзор тоды′ быдовáв. То зáрэ вин тут в добрí, а ты покýтуйіш.
26. А шэ до тогó пóмыз нáмы й вáмы зрóбляна вылы′ка быздэ′нныця, то ты′йі, шо хóчуть пырыйты′ зысты′ль до вас, ны мóжуть гэ′того, гэ′так сáмо як і стыль до нас ны пырыхóдять».
27. Тоды′ сказáв вин: «То прошý тыбэ′, бáтьку, пошлы′ ёгó в хáту могó бáтька.
28. Бо в мынэ′ п’ять браты′в. Хай вин засвíдчыть йім, шоб і воны′ ны трáпылы в гэ′тэ мíсьце мýкэй».
29. Авраáм сказáв ёмý: «В йіх е Моісéй і прорóкы, хай слýхають йіх».
30. А вин сказáв: «Не, бáтьку Авраáму. От коб хто з мэ′ртвых прышóв до йіх, то покáюцьця».
31. Тоды′ Авраáм сказáв ёмý: «Як Моісéя і прорóкув ны слýхають, то й як бы хто з мэ′ртвых воскрэ′с бы, то ны повíрять».
|