Пры′тча про нывíрного эконóма
Глава 16
1. І шэ росказав Свойíм учынікáм: «Був оды′н богáтый чоловíк. Вин мав эконóма, на якóго доныслы′, шо розгóйшуе ёгó мáйку.
2. І поклы′кавшы ёгó сказáв ёмý: «Шо гэ′то я чýю про тыбэ′? Роскажы′ про всэ, як ты господáрыв, бо ты бильш тут высты′ лад ны мóжыш!»
3. Тоды′ эконóм подýмав сам собí: «Шо мынí робы′ты? Мий господáр ны дае бильш высты′ лад в ёгó хозя′йствы – копáты я ны здýжаю, а просы′ты сорóмнюсь.
4. Алэ′ знáю, шо робы′ты, шоб прыйнялы′ мынэ′ в свою′ дóму, як од мынэ′ одбырýть эконóмство хозя′йством».
5. І, поклы′кавшы тых, хто був выновáтый ля ёгó господаря′, кáжного оддéльно (окрóм), сказáв пэ′ршому: «Кы′лько ты выновáт моё′му господарéвы?»
6. Той сказáв: «Сто мíрок голíйі». То сказáв ёмý: «Возьмы′ свою′ роспы′ску і сады′сь хучíй напышы′: підіся′т».
7. Пóсля ля дрýгого сказáв: «А ты кы′лько выновáт?» Той откáзував: «Сто мíрок пшаны′ці». Вин сказáв ёмý: «Возьмы′ свою′ роспы′ску і напышы′: вóсімдісят».
8. І похвалы′в господáр нывíрного эконóма, шо вин розýмно зробы′в; бо сыны′ гэ′того вíка догадлывíшы, як повóдытысь з людьмы′, ныж сыны′ выднá в родý свойíм.
9. І Я вам кажý: «Набувáйтэ собí товáрышув богáством, прыдбáным ныпрáвдыю, шоб воны′, як вытэ′ збыднíйітэ, прыйнялы′ вас в вíчны сыды′бы.
10. Хто вíрный в малóму, той і в вылы′кому вíрный, а хто нывíрный в малóму, той нывíрный і в вылы′кому.
11. То от, як вытэ′ в нысправыдлы′вому богáствы булы′ ныправды′вы, то хто ж вам повíрыть в прáвду?
12. І як в чужóму вытэ′ ны булы′ справыдлы′вы, то хто вам дасьць вáшэ?
|