Ісýс пырыспóруе фарысéюв
Ісýс пырыспóруе фарысéюв
14. Одногó рáзу вы′гнав Вин лыхóго, шо був в нымóму. І як лыхы′й вы′йшов, то нымы′й став говоры′ты. І нарóд здывовáвся.
15. А дэ′хто став казáты: «Вин выганя′е лыхы′х сы′лыю Выльзывýла, кня′зя лыхы′х».
16. А гы′нчы, хóчучы вы′ставыты Ёгó на прóбу, вымагáлы од Ёгó знáка з нэ′ба.
17. Алэ′ Вин, вíдаючы, шо воны′ дýмають, сказáв йім: «Кáжнэ цáрыство, якóе роздíлянэ самóе в собí, запустýе, і хáта, роздíляна самá в собí розвáлыцьця.
18. Як і сатанá роздíлыцьця сам в собí, і бýдэ однá половы′на прóтів дрýгыйі, то як вы′стойіть ёгó цáрство? А вытэ′ кáжытэ, шо Я сы′лыю Выльзывýла выганя′ю лыхы′х.
19. І як Я сы′лыю Выльзывýла выганя′ю лыхы′х, то вáшы сыны′ чыéю сы′лыю выганя′ють йіх? З-за гэ′того воны′ бýдуть вам сýддямы.
20. А як Я пáльцем (пырстóм) Бóжым выганя′ю лыхы′х, то знáчыцьця прышлó до вас Цáрыство Бóжэ.
21. Як дýжый з орýжыем стырыжэ′ свою′ хáту, то за свою′ мáйку ёмý нымá чогó боя′тысь.
22. А як шэ дýжчый за ёгó на ёгó нападэ′ і пырыбóрэ ёгó, то забырэ′ всэ ёгó орýжые, на якóе вин мав надíю, і роздáсьць добрó ёгó.
23. Хто ны зо Мнóю, той прóтів Мынэ′; і хто ны збырáе зо Мнóю, той розгóйшуе.
Шо стáнэ з лукáвымы людьмы′
24. Як нычы′стый дух вы′йдэ с чоловíка, то хóдыть по бызвóдных місьця′х, шукáючы зупокóю, і ны нахóдячы, кáжэ: «Вырнýсь в свою′ хáту, скыль вы′йшов».
25. І прышóвшы, бáчыть йійí замэ′тяныю і прыбрáныю.
26. Тоды′ йдэ і бырэ′ с собóю шэ сім гы′нчых дýхув, шэ врыднíшых за ёгó; і ввыйшóвшы, воны′ жывýть там. І бувáе ля чоловíка тóе дрýгэ горíшэ за пэ′ршэ».
|