Ісýс пы′рыд І′родом
Ісýс пы′рыд І′родом
8. І′род, пубáчывшы Ісýса, вэ′льмы зраднíв; бо давнó хотíв Ёгó пубáчыты, бо мнóго чув про Ёгó, і нáдывся, шо Вин зрóбыть якóе чýдо.
9. І про мнóго шо пытáв Ёгó. Алэ′ Вин ныц ёмý ны одкáзував.
10. А пэршосвяшчэ′ннікы і кнíжныкы стоя′лы і, кы′лько булó сы′лы, выновáтылы Ёгó.
11. Ну а І′род с свойíмы солдáтамы знывáжылы Ёгó і насмыя′лысь з Ёгó. Пóсля І′род вбрав Ёгó в яснобíлу одэ′жу і одослáв знов до Пылáта.
12. І з гэ′того дня Пылáт і І′род стáлы товáрышамы, бо до гэ′того воны′ вороговáлы пóмыз собóю.
Ісýс знов пы′рыд Пылáтом
13. А Пылáт склы′кав пэршосвяшчэ′ннікув, і начя′льнікув, і нарóд,
14. і сказáв йім: «Вытэ′ прывылы′ до мынэ′ Гэ′того Чоловíка, бы то Вин роспсóчуе нарóд. І от я пры вас збадáв і ны найшóв Ёгó выновáтым ны в чым тым, в чым вытэ′ Ёгó выновáтытэ.
15. І І′род тóжэ, бо я посылáв Гэ′того Чоловíка до ёгó; і мы ныц ны найшлы′ такóго, за шо вáрта булá б Ёмý смэрть.
16. То от, покарáвшы Ёгó, пушчý».
17. А ёмý й трэ′ба булó рáді свя′та пусты′ты одногó тюрэ′мшчыка.
18. Алэ′ ввэсь нарóд став крычя′ты: «Смэрть Ёмý! А пусты′ нам Варáвву!»
19. Варáвву посады′лы в тюрмý за тóе, шо пудня′в в мíсты бунт і шо забы′в нíкого.
20 Пылáт знов голоснó заговоры′в, бо хотíв дáты вóлю Ісýсовы.
21. Алэ′ воны′ крычя′лы: «Розопны′, розопны′ Ёгó».
22. Вин і трэ′тій раз сказáв йім: «То якóе ж зло Вин зробы′в? Я ны бáчу в Йім нычóго, за шо вáрта булá б смэрть. То от я покарáю Ёгó і пушчý».
23. Алэ′ воны′ ны пырыставáлы на всю сы′лу лымынтовáты, шоб Ёгó росп’ялы′. І пырыборóв крык йіх і пэршосвяшчэ′ннікув.
24. І Пылáт прысуды′в, шоб булó так, як воны′ хотíлы.
25. І пусты′в на вóлю тогó, шо пудня′в бунт в мíсты і забы′в чоловíка. А Ісýса оддáв йім, шоб робы′лы з Йім, шо хотíлы.
|