По-вся′кому кáжуть про Ісýса
По-вся′кому кáжуть про Ісýса
40. Мнóго хто з людэ′й, почýвшы гэ′ты словá, казáлы: «Вин напрáвду прорóк!»
41. Дрýгы казáлы: «Гэ′то Хрыстóс». А гы′нчы казáлы: «Чы ж пры′дэ Хрыстóс з Галылэ′йі?
42. Чы ж ны скáзано в Пысáнні, шо Хрыстóс пры′дэ з рóду Давы′дового, і з Выфлыéма, с тогó мíсьця, скыль був Давы′д?»
43. Так от, лю′дэ ны дойшлы′ до згóды нашчóт Ёгó.
Нывдáча забрáты Ісýса
44. А дэ′хто з йіх хотíв забрáты Ёгó – алэ′ ны в кóго ны пуднялы′сь на Ёгó рýкы.
45. То от, слýгы вырнулысь до пэршосвяшчэ′ннікув і фарысéюв, а ты′йі йіх спытáлы: «Чомý вытэ′ ны прывылы′ Ёгó?»
46. Слýгы сказáлы: «Ныкóлы чоловíк ны говоры′в так, як гэ′той Чоловíк говóрыть».
47. А йім фарысéйі сказáлы: «Нывжэ′нь і вас звылы′?!
48. Чы ж повíрыв в Ёгó хто з стáршых чы з фарысéюв?
49. То хай бýдэ прокля′тый гэ′той нарóд, шо ны знáе Закóна».
50. А Ныкоды′м, шо прыхóдыв до Ёгó вночí і шо був оды′н з йіх, кáжэ йім:
51. «Чы ж сýдыть наш Закóн чоловíка, ны послýхавшы впырíдж ёгó і ны повíдавшы, шо вин рóбыть?»
52. На всэ гэ′тэ ёмý сказáлы: «Чы то мóжэ й ты з Галылэ′йі? Розглэ′дься і пубáчыш, шо з Галылэ′йі прорóк ны прыхóдыть».
Глава 8
Ісýс прошчя′е ля грышны′ці
1. Ісýс жэ пошóв на горý Элыóнську.
2. А врáно знов прышóв в храм – і всі лю′дэ схóдылысь до Ёгó. Вин сів і гучы′в йіх.
3. Тут кнíжныкы і фарысéйі прывылы′ до Ёгó молоды′цю, забрáну, як вонá блýдом займáлась, і, постáвывшы йійí посырэ′дыны,
4. сказáлы Ёмý: «Учíтель! Гэ′та молоды′ця забрáна, як сáмо блуд творы′ла.
5. А Моісéй в закóны своё′му говоры′в нам такы′х забывáты камíннем. А Ты шо скáжыш?»
6. Говоры′лы гэ′тэ, звóдячы Ёгó, шоб найты′ дэ′шо, шоб обвыновáтыты Ёгó. Алэ′ Ісýс, схылы′вшысь ны′зько, пысáв на зымнí пáльцем, ны ды′влячысь ны на кóго.
7. А колы′ воны′ пырыстáлы пытáтысь в Ёгó, Вин пудвíвся і сказáв йім: «Хто з вас ны грíшный, ныхáй пэ′ршый кы′нэ на йійí кáмыня».
8. І знов, нагнýвшысь, пысáв на зымнí.
9. А воны′, почýвшы гэ′тэ і засорóмывшысь, стáлы выхóдыты оды′н за одны′м, почынáючы од найстарíшых і до остáтніх. І остáвся Ісýс Сам і тáя молоды′ця, шо стоя′ла посырэ′дыны.
10. Ісýс пудвíвшысь і ныкого, крóмы молоды′ці, ны бáчачы, скáзав юй: «Молоды′цё! Дэ ты′йі, шо выновáтылы тыбэ′? Чы то ныхтó тыбэ′ ны выновáтыв?»
11. Вонá сказáла: «Ныхтó, Гóсподы!» А Ісýс сказáв юй: «Ны суджý і Я тыбэ′. Іды′ і бильш ны грышы′!»
|