Я прышлю′ вам Дýха Утíшныка
Я прышлю′ вам Дýха Утíшныка
5. Зáрэ Я йду до Тогó, Хто послáв Мынэ′, і ныхтó з вас ны пытáйіцьця в Мынэ′: «Куды′ йдэш?»
6. Алэ′ з-за тогó, шо Я сказáв вам гэ′тэ, сэ′рцэ вáшэ охваты′ла журбá.
7. Алэ′ Я прáвду кажý вам: Ліпш ля вас, шоб Я пошóв, бо як Я ны пойдý, то Утíшнык ны пры′дэ до вас, а як пойдý, то пошлю′ Ёгó до вас.
8. І Вин, прышóвшы, дасьць знáты свíтовы про грыхы′, і про прáвду, і про суд;
9. про гріх, шо ны вíрують в Мынэ′,
10. про прáвду, шо Я йду до Бáтька Свогó, і шо вжэ ны пубáчытэ Мынэ′,
11. про суд, шо князь свíта гэ′того засýджаный.
12. Я шэ мнóго мáю сказáты вам, алэ′ вытэ′ зáрэ ны змóжытэ гэ′того пырынысты′.
13. А як пры′дэ Вин, Дух Прáвды, то нагýчыть вас вся′куй прáвды, бо ны од Сыбэ′ говоры′тымэ, а бýдэ говоры′ты, шо почýе, і про тóе, шо бýдэ, скáжэ вам.
14. Вин прослáвыть Мынэ′, бо з Могó возьмэ′ і вам роскáжэ.
15. Всэ, шо мáе Бáтько, то Моé; то Я й сказáв, шо з Могó возьмэ′ й роскáжэ вам.
Смýток ваш пырэ′йдэ в рáдосьць
16. Хýтко вытэ′ ны бáчытымытэ Мынэ′; і знов хýтко пубáчытэ Мынэ′, бо Я йду до Бáтька».
17. То дэ′которы з учынікы′в казáлы оды′н одномý: «Шо гэ′то Вин говóрыть нам: «Хýтко вытэ′ ны бáчытымытэ Мынэ′ і знов хýтко пубáчытэ Мынэ′» і «Я ідý до Бáтька».
18. Говóры′лы таксáмо: «Шо такóе Вин кáжэ «Хýтко»? Ны вíдайімо, шо кáжэ».
19. Ісýс, пубáчывшы, шо хóчуть попытáты Ёго, сказáв йім: «Чы про тóе пытáйітэ оды′н в одногó, шо Я сказáв: «Хýтко ны бáчытымытэ Мынэ′, і знов хýтко пубáчытэ Мынэ′»?
20. Напрáвду, напрáвду кажý вам: вытэ′ стáнытэ плáкаты й голосы′ты, а світ зраднíе. Смýтны бýдытэ вытэ′, алэ′ смýток ваш пырэ′йдэ в рáдосьць.
21. Молоды′ця (Бáба) як рóдыть дыты′ну, то быдýе, бо прышлá йійí порá, а як прывыдэ′ дыты′ну, то вжэ ны помытáе про быдý з рады′шч, бо роды′вся на світ чоловíк.
22. Так і вытэ′ допíро тýжытэ. Алэ′ Я пубáчу вас знов, і зраднíе вáша душя′, і рáдосьці вáшыйі ныхтó ны одбырэ′ од вас.
23. І тогó дня вытэ′ ны спытáйітэ Мынэ′ ны про шчо. Напрáвду, напрáвду кажý вам: Чогó ны попрóсытэ Бáтька в Моé ймэ′нне, то дасьць вам.
24. До гэ′тыйі поры′ вытэ′ ныц ны просы′лы в Моé ймэ′нне. Просíтэ – і мáтымытэ, коб напóвняны вытэ′ булы′ свэ′ю рáдосьцю.
|