Апóстол Пытрó вылíчуе крывóго
Пэ′рша цэ′рква
41. І от ты′йі, хто охóтно прыйня′в ёгó слóво, охрысты′лысь. І прыстáло до охры′шчаных тогó дня кóло трох ты′сяч душ.
42. І воны′ зáвшы булы′ в нагýцы апóстольськуй, в супи′лцы і в ламáнні хлíба, і в молíтвах.
43. Був жэ страх в кáжнуй душí; і мнóго чýдэй і знáкув робы′лось чы′рыз Апóстолув в Йірусалы′мы.
44. Всі ж вíруюшчы булы′ рáзом і всэ в йіх булó спи′лнэ.
45. І продавáлы добрó своé і вся′ку мáйку, і дылы′лы пóмыз усíмы, кы′лько комý булó трэ′ба.
46. І кáжон дэнь з дорогэ′ю душéю булы′ воны′ рáзом в хрáмы і, лáмнучы хліб вдóма, спожывáлы йíжу з рáдосьцю і в простотí сэ′рця,
47. хвáлячы Бóга і мáючы лáску у всёгó нарóда. А Госпóдь кáжного дня прыбавля′в до Цэ′рквы тых, хто ратовáвся.
Глава 3
1. Пытрó і Іоáнн йшлы рáзом в храм на дывя′ту (по-нáшому – трэ′тю) годы′ну на молíтву.
2. І був там чоловíк крывы′й шэ з мáтырыного жывотá, якóго носы′лы і сады′лы шчодня′ пы′рыд двыры′ма хрáма, шо звáлысь Хвáйнымы, просы′ты, тых, хто прыхóдыв в храм, шоб подары′лы.
3. Пубáчывшы Пытрá і Іоáнна, якы′йі мáлысь войты′ в храм, вин став просы′ты йіх, шоб подары′лы.
4. Пытрó ж, подывы′вшысь на ёгó з Іоáнном, сказáв: «Глянь на нас».
5. І вин гля′нув на йіх, пробывáючы гочы′ма, надíючысь дэ′шо мíты од йіх.
6. А Пытрó» сказáв: «Сырыбрá й зóлота нымá в мынэ′, а шо мáю, тóе тобí даю′. У ймэ′нне Ісýса Назорэ′я – встань і ходы′».
7. І взя′вшы ёгó за прáву рýку, пудня′в ёгó; і одрáзу ж одýжалы нóгы ёгó, колíна й стýпні.
8. І пудскóчывшы, вин встав і став ходы′ты, і ввыйшóв з йíмы в храм, походжя′ючы, і пудскáкуючы, і хвáлячы Бóга.
9. І вэсь нарóд бáчыв, як вин ходы′в і прославля′в Бóга.
10. І познáлы лю′дэ ёгó, шо гэ′то той, шо сыдíв кóло Хвáйных двырэ′й хрáма і просы′в, шоб подары′лы, і йіх охваты′лы жях і ды′во од тогó, шо з йім стáло.
|