Прóповыдь Пытрá і шо вонá далá
14. А Пытрó, стáвшы рáзом з одынацьцятьмы′, повы′шаным гóлосом сказáв йім: «Мужыкы′ іудéйськы і всі, шо жывýть в Йірусалы′мы! Хай вам гэ′тэ бýдэ выдóмэ, і слýхайтэ мойí словá.
15. Воны′ ны п’я′ны, як вытэ′ дýмайітэ, бо зáрэ трэ′тя годы′на дня (по-нáшому, дывя′та годы′на рáнку).
16. А гэ′то тóе, шо прорóк Іоíль прорíк:
17. «І бýдэ послíднімы дня′мы, -- кáжэ Биг, -- вы′ллю од Дýха Свогó на кáжнэ тíло; і бýдуть прорóчыты сыны′ вáшы і дóчкы вáшы; і хлóпці вáшы бáчытымуть выдíння, а стары′йі вáшы чы′рыз сны бýдуть рóзуму довэ′дяны.
18. І на чыля′дныкув Свойíх, і на чыля′дныць Свойíх в ты′йі дні вы′ллю од Дýха Свогó, і бýдуть прорóчыты.
19. І покажý чýда на нэ′бы вгорí і знáкы на зымнí внызю′, кров і огóнь і кýрынне ды′му.
20. Сóнцэ пырымíныцьця на поночóту, а мíсяць – на кров, впырíдж, чым настýпыть дэнь Госпóдній, вылы′кый і слáвный.
21. І бýдэ: кáжон, хто поклы′чэ ймэ′нне Госпóдне, вы′ратуйіцьця» (Іоіль 2, 28--32).
22. Мужыкы′ ізрáільськы, вы′слухайтэ гэ′ты словá: Ісýса Назоря′нына, Мужыкá, засвíдчаного вам од Бóга сы′ламы, і чýдамы, і знáкамы, якы′йі Биг сотворы′в чы′рыз Ёгó сы′рыд вас, як вытэ′ й сáмы знáйітэ.
23. Тогó, шо був оддáный пэ′вныю рáдыю і Бóжым вíданнем напырóд, вытэ′ взялы′ і рукáмы быззакóння, прыбы′вшы цвяхáмы (ґóздямы), вмыртвы′лы.
24. Алэ′ Биг воскрысы′в Ёгó, розорвáвшы пýта смэ′рты: бо юй нíяк булó вдэ′ржаты Ёгó.
25. Бо Давы′д кáжэ про Ёгó: «Бáчыв я пы′рыд собóю Гóспода зáвжды, бо Вин по прáву рýку од мынэ′, коб я ны захытáвся.
26. Од гэ′того й сэ′рцэ моé звысылы′лось, і зраднíв язы′к мий; нáвэть і тíло моé нáйдэ спóкуй в нáджы.
27. Бо Ты ны покы′ныш душí мэ′йі в пэ′клы і ны дасы′ Своё′му святóму бáчыты тлíнне.
28. Ты дав мынí повíдаты дорóгу жы′ткы. Ты здовóлыш мынэ′ рáдосьцю пы′рыд облы′ччэм Свойíм» (Псал. 15, 8—11).
29. «Мужыкы′-браты′! Хай бýдэ дозвóляно мынí одвáжно сказáты вам про прабáтька Давы′да, шо вин умэ′р і схáваный, і могы′ла ёгó в нас до тыпэ′рышного дня.
30. А як був пророком і вíдаючы, шо Биг, прысягáючысь, обышчя′в ёмý з насíння тíла ёгó породы′ты (вознысты′) Хрыстá в тíловы і посады′ты на прыстóлы ёгó (2 Царств 7, 12. Псал. 131, 11);
31. а впырíдж сказáв, шо воскрэ′снэ Хрыстóс і ны бýдэ остáвляна душя′ Ёгó в пэ′клы і тíло Ёгó ны гны′тымэ (Псал. 15, 10).
32. Гэ′того Ісýса Биг воскрысы′в і мы свíдкы томý.
33. То от, Вин вознысё′ный правы′цію Бóжыю і прыйня′вшый од Бáтька врочы′стэ обыця′нне Дýха Святóго, і вы′лыв тóе, шо зáрэ вытэ′ бáчытэ й чýйітэ.
34. Бо Давы′д ны зыйшóв на нэ′бо, алэ′ сам вин кáжэ: «Сказáв Госпóдь Гóсподовы моё′му: сыды′ по прáву рýку од Мынэ′,
35. пóкыль положý вóрогув Твойíх до Твогó пудны′жжа» (Псал. 109, 1).
36. То хай твэ′рдо знáе ввэсь рід Ізрáілюв, шо Биг зробы′в Гóсподом і Хрыстóм Ёгó, Гэ′того Ісýса, Якóго вытэ′ росп’ялы′».
37. Почýвшы гэ′тэ, воны′ розжя′лылысь сэ′рцэм і сказáлы Пытрóвы й всім остáтнім Апóстолам: «Шо ж нам робы′ты, мужыкы′-браты′?»
38. А Пытрó йім сказáв: «Покáйтэсь і хай кáжон з вас охры′стыцьця у ймэ′нне Ісýса Хрыстá, шоб вам просты′лысь грыхы′ вáшы; і мáтымытэ дар Дýха Святóго.
39. Бо гэ′то вам такóе шчы′рэ обыця′нне, і дíтюм вáшым, і всім далё′кым, когó онó ны поклы′чэ Госпóдь Биг наш».
40. І гы′нчымы мнóгымы словáмы свíдчыв і гучы′в вин і вговáрував, кáжучы: «Ратýйтэсь од гэ′того рóду лукáвого».
|