Матвíя выбырáють апóстолом
Матвíя выбырáють апóстолом
21. То от, трэ′ба, шоб оды′н с тых, хто був з нáмы всэ врэ′мне, як був рáзом з нáмы Госпóдь Ісýс,
22. почынáючы од Хрыстá Іоáннового до тогó дня, якóго Вин вознíсся од нас, став бы рáзом з нáмы свíдком воскрысíння Ёгó».
23. І вы′лучылы двох: Ё′сыпа, шо звáвся Варсáвыю, якóму далы′ пры′звыско Юст, і Матвíя.
24. І мóлячысь, казáлы: «Ты, Гóсподы, знавэ′ць сэ′рця кáжного, покажы′ з гэ′тых двох одногó, якóго Ты вы′брав,
25. взя′ты жэ′рыба гэ′того служíння і Апóстольства, од якóго одыйшóв Іýда, шоб іты′ на своé мíсьце».
26. І кы′нулы жэ′рыба на йіх, і вы′пав жэ′рэб Матвíёвы, і вин був долýчаный до одынáццыті Апóстолув.
Глава 2
Святы′й Дух схóдыть на Апóстолув
1. Як прышóв дэнь П’ятыдыся′тныці, то всі воны′ булы′ заоднэ′ рáзом.
2. І рáптом став шум, шо йшов з нэ′ба, бы то налытíв вылы′кый вíтёр і охваты′в всю хáту, дэ воны′ сыдíлы.
3. І явы′лысь йім языкы′ роздíляны бы з огню′, і сíлы на кáжному з йіх.
4. І пройнялы′сь всі Дýхом Святы′м, і почалы′ говоры′ты вся′кымы мóвамы, як Дух давáв йім проповíдуваты.
5. В Йірусалы′мы ж булы′ іудéйі, лю′дэ наби′жны, з уся′кого нарóду пуд нэ′бом.
6. А як гэ′той шум зробы′вся, то зыйшóвся нарóд і затрывóжывся: бо кáжон чув, шо воны′ говоры′лы ёгó мóвыю.
7. І розобрáлы всэ, і ды′ву давáлысь, і раднíлы од душí, кáжучы оды′н дрýгому: «Гэ′ты, шо говóрять, чы ны всі воны′ галылэ′йці?
8. Як гэ′то кáжон з нас чýе свою′ влáсну мóву, в якýй роды′вся,
9. Парфя′нэ, і мыдя′нэ, і элáмці, і лю′дэ з Мысопотáмыйі, з Іудéйі і з Кападóкыйі, Пóнта й А′зійі,
10. Фры′гыйі й Памфы′лыйі, Йігы′пта і тых куткы′в Лы′выйі, шо на граны′ці з Кырэ′ныю, і прыбышí з Ры′ма, іудéйі, і ты′йі, шо ныдáвно вíру помыня′лы,
11. крытя′нэ й арáбы, -- всі мы чýйімо, шо воны′ говóрять нáшымы мóвамы про вылы′кы ділá Бóжы?»
12. І ды′ву давáлысь воны′, і ны моглы′ тóлку добы′тысь (вшолóпаты), і говоры′лы оды′н одномý: «Шо всэ гэ′тэ знáчыцьця?»
13. А гы′нчы казáлы, насмíхуючысь: «Гэ′то воны′ повпывáлысь вынóм зылё′ным».
|
