Хрыстóс чы Варáвва
Хрыстóс чы Варáвва
39. Е ж у вас звы′чай, шоб я одномý давáв вóлю в вас на Пáску. Хóчытэ, пушчý вам Царя′ Іудéйського?»
40. Тоды′ знов всі пуднялы′ крык: «Ны Ёгó, а Варáвву!» А Варáвва був розби′йнык.
Глава 19
Збы′ткы солдáт над Ісýсом. Тырнóвый вынóк
1. Тоды′ Пылáт забрáв Ісýса і прыказáв бы′ты Ёгó.
2. І солдáты, звы′вшы вынкá з тэ′рону, наложы′лы Ёмý на гóлову і зложы′лы на Ёгó баграны′цю (чырвóного плашчя′).
3. І казáлы: «Раднíй, Цар Іудéйськый!» І бы′лы Ёгó по шчóках.
Ісýс знов пы′рыд Пылáтом. Гэ′то Чоловíк! Прыговóр
4. Пылáт знов вы′йшов і сказáв йім: «От я вывóджу Ёгó до вас, шоб вытэ′ знáлы, шо я ны бáчу в Ёмý ныя′кыйі выны′».
5. Тоды′ вы′йшов Ісýс в тырнóвому вынкóвы і в баграны′ці. І сказáв йім Пылáт: «Огэ′то Чоловíк!»
6. А як пубáчылы Ёгó пэршосвяшчэ′ннікы і йíхы слýгы, то закрычя′лы: «Розопны′, розопны′ Ёгó!» Пылáт кáжэ йім: «Возьмітэ Ёгó і розопнíтэ вытэ′; бо я ны бáчу в йім выны′».
7. Іудéйі на гэ′тэ сказáлы ёмý: «В нас е закóн, і по закóну нáшому Вин мýсыть вмырты′, бо назвáв Сыбэ′ Сы′ном Бóжым».
8. Пылáт, почýвшы гэ′ты словá, шэ ёмч злякáвся.
9. І знов увыйшóв у прытóрыю і спытáв Ісýса: «Скыль Ты?» Алэ′ Ісýс на гэ′тэ ёмý ныц ны сказáв.
10. Пылáт кáжэ Ёмý: «Ты мынí ны одкáзуйіш? Чы ж ны вíдайіш Ты, шо я мáю власть розоп’я′ты Тыбэ′ і власть мáю пусты′ты Тыбэ′?»
11. Ісýс на гэ′тэ сказáв: «Ты ны мав бы нáдо Мнóю влáсті, як бы ны булó дáно тобí звэ′рху. З-за гэ′того бильш грыхá на томý, хто оддáв Мынэ′ тобí».
12. З гэ′тыйі мыню′тыны Пылáт намагáвся пусты′ты Ёгó. Алэ′ іудéйі крычя′лы: «Як пýстыш Ёгó, то ты ны друг ля кэ′саря; кáжон, хто рóбыть сыбэ′ царéм, вóрог кэ′саря».
13. Пылáт, почýвшы гэ′ты словá, вы′в’ёв стыль Ісýса і сів на судьдё′вэ сыдíнне, якóе звáлось Лыфостротóн, гэ′то знáчыть ‘камíнный поми′шчык’, а по-гыбрáйську Гаввáфа.
14. Тоды′ булá п’я′тныця пы′рыд Пáскыю, а годы′на шóста. І сказáв Пылáт іудéям: «От ваш Цар!»
15. Алэ′ воны′ закрычя′лы: «Забыры′, забыры′, розопны′ Ёгó!» Пылáт кáжэ йім: «Як я розопнý Царя′ вáшого?» Пэршосвяшчэ′ннікы на гэ′тэ казáлы: «Нымá в нас царя′, крóмы кэ′саря!»
16. Тоды′, нарэ′шты, вин оддáв йім Ёгó, шоб росп’ялы′. І взялы′ Ісýса і повылы′.
|