Выбырáють пэ′ршых дыя′конув
Выбырáють пэ′ршых дыя′конув
1. Тоды′, як стáло мны′го учынікы′в, ты′йі, шо говоры′лы по-грэ′чыску, стáлы рымзáты на палысты′нцюв за тóе, шо воны′, роздаючы′ кáжного дня дары′ пры слýжбы, кры′вдять йíхых вдовыцéй.
2. То дванáццэть Апóстолув склы′калы вэ′льмы мнóго учынікы′в і сказáлы: «Ныхорошэ′ нам покы′нуты Слóво Бóжэ і дбáты про столы′.
3. То от, браты′, вы′быртэ с свойíх сім чоловíк пожóнных, шчы′рых в Дýховы Святóму і мýдрых – йіх постáвымо на гэ′ту слýжбу.
4. А мы зáвшы бýдымо в молíтвы і служíнні слóвовы».
5. І понарáвылысь гэ′ты словá всім лю′дюм, шо булы′ на собрáнійі. І вы′бралы Стыпáна, чоловíка пóвного вíры і Дýха Святóго, і Пылы′па, і Прóхора, і Ныконóра, і Тымóна, і Пармэ′на, і Мыколáя Антыохы′йця, шо прышóв з язы′чнікув.
6. Йіх постáвылы пы′рыд Апóстоламы, а ты′йі, помолы′вшысь, поклáлы на йіх рýкы.
7. І Слóво Бóжэ рослó, і хýтко учынікы′в в Йірусалы′мы становы′лось намнóго бильш; і мнóго хто с свяшчэ′ннікув скоры′вся пы′рыд вíрыю.
Судять дыя′кона Стыпáна
8. А Стыпáн, пóвный вíры й сы′лы, творы′в сы′рыд нарóда вылы′кы чýда і робы′в знáкы.
9. Дэ′хто ж с так звáного хрáма Лыбырты′нцюв, і Кырыны′йцюв, і Олыксандрíйцюв, і дэ′хто с Кілíкійі, і з А′зійі стáлы правовáтысь с Стыпáном.
10. Алэ′ ны моглы′ воны′ встóяты пы′рыд мýдростю й Дýхом, якы′мы вин говоры′в.
11. Тоды′ пудговоры′лы воны′ дэ′кого з людэ′й, шоб ты′йі казáлы: «Мы чýлы, як вин казáв ганьби′вны словá на Моісéя і Бóга».
12. І пудбухтóрылы людэ′й, і старэ′йшын, і кнíжныкув, і напáвшы, схваты′лы ёгó і повылы′ в сыныдрыóн.
13. І постáвылы хвальчы′вых свíдкув, якы′йі казáлы: «Гэ′той чоловíк ны пырыстаé говоры′ты ганьби′вны словá на гэ′тэ святóе мíсьце і закóн.
14. Бо мы чýлы, як вин казáв, шо Ісýс Назаря′нын зруйнýе мíсьце гэ′тэ і змíныть звы′чайі, якы′йі пырыдáв нам Моісéй».
15. І всі, шо сыдíлы в сыныдрыóны, ды′влячысь на ёгó, бáчылы облы′ччэ ёгó, як выд Анё′ла.
|