Порá ны′вы жя′ты
Порá ны′вы жя′ты
31. Тым чя′сом учынікы′ сталы просы′ты Ёгó: «Учíтілю, йіж!»
32. Алэ′ Вин сказáв: «В Мынэ′ е йідá, якэ′йі вытэ′ ны знáйітэ».
33. Тоды′ воны′ пытáлы оды′н в одногó: «Мóжэ хто прынíс Ёмý йíсты?»
34. Ісýс кáжэ йім: «Йíжа Моя′ – гэто творы′ты вóлю Тогó, Хто послáв Мынэ′, і довыршы′ты ділá Ёгó.
35. Чы ж ны кáжытэ вытэ′, шо от шэ шты′ры мíсяці і бýдуть жнывá? А Я вам кажý: «Звыдíтэ свойí гóчы і подывíтэсь на ны′вы – як воны′ пополовíлы і поспíлы, шо вжэ жя′ты мóжна!
36. Бо хто жнэ, той бырэ′ плáту і шэ получя′е нагрáду, шоб мíты вíчнэ жы′тте, то і сывáк, і жнэць бýдуть рáды.
37. Бо про гэ′тэ правды′во скáзано: «Оды′н сíе, а дрýгый жнэ».
38. Я послáв вас жя′ты там, дэ вытэ′ ны працёвáлы: гы′нчы працёвáлы, а вытэ′ увыйшлы′ в йíху прáцю».
Самаря′нэ увíрувалы
39. І мнóго хто с самаря′н, шо с тогó мíста, увíрувалы в Ёгó, бо тáя молоды′ця росказáла йім, шо Вин юй сказáв всэ, шо вонá робы′ла.
40. З-за гэ′того, як прышлы′ до Ёгó самаря′нэ, то просы′лы, шоб побýв у йіх; і Вин був у йіх там два дні.
41 І шэ бильш йіх увíрувалы по словáх Ёгó.
42. А молоды′ці туй казáлы: «Вжэ ны онó по твойíх словáх вíрымо; бо сáмы чýлы і повíдалы, шо напрáвду Вин – Ратовáлнык свíта, Хрыстóс!»
Ісýс ворóчайіцьця в Галылэ′ю
43. А чы′рыз два дні Вин пошóв стыль в Галылэ′ю.
44. Бо Сам Ісýс свíдчыв, шо прорóка ны шанýють на бáтьковшчыны.
45. А як Вин прышóв у Галылэ′ю, то Ёгó прыйнялы′ галылэ′янэ, бо бáчылы всэ, шо Вин робы′в в Йірусалы′мы на свя′то, а на свя′то туды′ й воны′ ходы′лы.
|