Ісýс явля′йіцьця учынікáм в Йірусалы′мы
Ісýс явля′йіцьця учынікáм в Йірусалы′мы
36. А як воны′ говоры′лы про гэ′тэ, Сам Ісýс став пóмыз йíмы і сказáв йім: «Спóкуй вам!»
37. Воны′, зумíвшысь і злякáвшысь, подýмалы, шо бáчять дýха.
38. Алэ′ Вин сказáв йім: «Чогó зумíлысь? І чогó такы′йі мы′слі охвáчують вáшы сырця′?
39. Подывíтэсь на Мойí рýкы і на Мойí нóгы: гэ′то Я Сам. Доткнíтэсь до Мынэ′ і розглэ′дьтэ. Бо дух – тíла і костэ′й ны мáе, а Я, бáчытэ, мáю!»
40. І сказáвшы гэ′тэ, показáв йім рýкы й нóгы.
41. А як воны′ з рады′шч шэ ны вíрылы і дывовáлысь, то Вин сказáв йім: «Чы е в вас тут шо пойíсты?»
42. Воны′ подалы′ Ёмý кавáлок пэ′чаныйі ры′быны і мэ′ду з вошчы′ныю.
43. І взя′вшы, Вин йів пы′рыд йíмы.
Остáтня Ісýсова нагýка учынікáм
44. І сказáв йім: «От тóе, шо Я вам казáв, як був шэ з вáмы: Трэ′ба, шоб збулóсь всэ, шо напы′санэ про Мынэ′ в закóновы Моісéёвому, в прорóкув і в псáлмах».
45. Тоды′ откры′вся йíхый рóзум, шоб воны′ стáлы понімáты Пысáнне.
46. І сказáв йім: «Так напы′сано, і так мýсыв Хрыстóс отпокýтуваты, і воскрэ′снуты з мэ′ртвых на трэ′тій дэнь,
47. і шо мае бýты проповíдуванне в Ёгó ймэ′нне, і в покая′нне і прошчэ′нне грыхы′в у всіх нарóдув, почя′вшы од Йірусалы′ма.
48. А вытэ′ свíдкы гэ′тому.
49. І Я пошлю′ обыця′нне Бáтька Могó на вас; а вытэ′ оставáйтэсь в мíсты Йірусалы′мовы, пóкыль ны вбырэ′тэсь в сы′лу з высоты′».
|
