Остáтні дні Ісýса
Бýдьтэ готóвы
34. Пылнýйтэсь, шоб вáшому сэ′рцы ны булó тя′шко од обйідáння й вы′пывкы і постоя′нных клóпотув, і шоб той дэнь ны застáв вас знэ′нацьку.
35. Бо вин бы сіть прыкры′е всіх, шо жывýть на зымнí.
36. То пылнýйтэсь всэ врэ′мне і молíтэсь, шоб заслужы′лы тóе, шоб вас мынýла быдá, якáя пры′дэ, і шоб вытэ′ хорошэ′ прыдстáлы пы′рыд Сы′ном Людськы′м».
Остáтні дні Ісýса
37. Вдэнь Вин гучы′в в хрáмы, а по нóчах выхóдыв і був на горí, шо зовэ′цьця Ылыóнськыю (Голíйныю).
38. А зрáнку всі лю′дэ прыхóдылы в храм Ёгó слýхаты.
Глава 22
Сыныдрыóн постановля′е звысты′ с свíта Ісýса. Іýда намíрывся Ёгó оддáты
1. Вжэ булó блы′сько свя′то Опрíснякув, шо звáлось Пáскыю.
2. Пэршосвяшчэ′ннікы і кнíжныкы намагáлысь, шоб погубы′ты Ёгó; бо боя′лысь нарóда.
3. Увыйшóв лыхы′й в Іýду, прозвáного Іскарыё′том, шо був оды′н з дванáццыті.
4. І вин пошóв і договáрувався с пэршосвяшчэ′ннікамы і начя′льнікамы, як Ёгó оддáты.
5. Воны′ зраднíлы і пудрады′лысь дáты ёмý грóшэй.
6. І вин обышчя′в і ждав такóго момэ′нту, шоб Йім Ёгó оддáты, алэ′ ны пры лю′дюх.
Шыхýюцьця до Пáскы
7. От прышóв дэнь Опрíснякув, в якы′й трэ′ба булó дáты на жэ′ртву вылыкóннэ ягня′.
8. І послáв Ісýс Пытрá і Іоáнна, сказáвшы йім: «Йдíтэ, прышыхýйтэ нам пáску, шоб йійí спожы′ты».
9. А воны′ сказáлы Ёмý: «То дэ скáжыш нам йійí прышыховáты?»
10. Вин сказáв йім: «От як вхóдытымытэ в нáшэ мíсто, то судóсытэ чоловíка, якы′й нысты′мэ збанóк воды′. Ідíтэ за йім в тýю хáту, в якýю вин пи′йдэ.
11. І скажíтэ ля господаря′ гэ′тыйі хáты: «Учíтель кáжэ тобí: дэ свытлы′ця, в якýй Я міг бы спожывáты пáску с Свойíмы учынікáмы?»
12. Вин покáжэ вам вылы′ку свытлы′цю, дэ прыбрáно й позастíлано, то там прышыхýйтэ».
13. Воны′ пошлы′, і нашлы′, як сказáв йім, і прышыховáлы пáску.
|