Прыдсказáнне, шо Пытрó одрычэ′цьця
Прыдсказáнне, шо Пытрó одрычэ′цьця
31. І сказáв Госпóдь: «Сы′мон! Сы′мон! Гэ′то лыхы′й дохóдыв, шоб просíюваты вас, як пшаны′цю.
32. Алэ′ Я молы′вся за тыбэ′, шоб ны змарнíла вíра твоя′; і ты нíколы, здухвалíвшы, вмоцю′й браты′в свойíх».
33. Вин сказáв Ёмý на гэ′тэ: «Гóсподы! С Тобóю я готóв іты′ в тюрмý і на смэрть».
34. Алэ′ Вин сказáв: «Кажý тобí, Пытрó, тыпэ′р ны вспíе шэ пíвэнь заспывáты, як ты тры разы′ зрычэ′сься Мынэ′, скáжэш, шо Мынэ′ ны знáйіш».
Ёгó залычы′лы до розбóйнікув
35. І сказáв йім: «Як Я посылáв вас быз мышкá, і быз тóрбы, і быз óбуйі, то чы вытэ′ мáлы в чым ныстáчу?» Воны′ откáзувалы: «Ны в чым».
36. Тоды′ Вин сказáв йім: «А зáрэ в когó е мышóк, то хай возьмэ′ ёгó, да шэ хай і тóрбу; а в когó нымá, то хай продáсьць одэ′жу і кýпыть мычя′,
37. бо кажý вам, шо мýсыть збýтысь на Мынí тóе, шо напы′сано: «і до розбóйнікув залы′чаный». Бо тóе, шо про Мынэ′, збувáйіцьця». (Ісаія 53, 12).
38. Воны′ сказáлы: «Гóсподы! Гóндэ тут два мычí». Вин сазáв йім: «Хвáтыть».
Мýкы і смэрть Ісýса Хрыстá
Страдáння (Покýты) в Гыфсымáнійі
39. І вы′йшовшы, пошóв Вин, як зáвшы, на горý Ылыóнську. За йім пошлы′ і учынікы′ Ёгó.
40. Прышóвшы ж на мíсьце, сказáв Йім: «Молíтэсь, шоб ны трáпыты в спокýсу».
41. А Сам одыйшóв од йіх, як кы′нуты кáмыня і, впáвшы на колíна, молы′вся.
42. і казáв: «О′тчэ! От шоб Ты пронíс гэ′ту чя′шу, мынýвшы Мынэ′! Зрэ′шты, хай бýдэ ны Моя′ вóля, а Твоя′».
43. Явы′вся Ёмý анё′л з нэ′ба и крыпы′в Ёгó.
44. І охвáчаный пырыдсмыртэ′лнымы пырыжы′ткамы, бо вíдав, якы′йі ждуть Ёгó мýкы, Вин бильш шчы′ро молы′вся. А Ёгó пит був як крáплі кровí, якы′йі пáдалы на зэ′мню.
45. Встáвшы пóсля молíтвы, Вин прышóв до учынікы′в і пубáчыв, шо воны′ од гóра позасыпáлы.
46. І сказáв йім: «Чогó вытэ′ спытэ′? Вставáйтэ й молíтэсь, шоб вас мынýла спокýса».
|