Як попáсты в Цáрыство Бóжэ
Як попáсты в Цáрыство Бóжэ
43. І як спокýшуе тыбэ′ твоя′ рукá, то одрубáй йійí: ліпш тобí калíкыю ввыйты′ в бутьтé, чым з двымá рукáмы йты в пэ′кло, в огóнь нывгасы′мый,
44. «дэ чырвя′к ны вмырáе і огóнь ны згасáе».
45. І як ногá твоя′ спокýшуе тыбэ′, то одрубáй йійí: ліпш тобí ввыйты′ в бутьтé кульгáвому, чым з двымá ногáмы бýты вкы′няному в пэ′кло, в огóнь нывгасы′мый,
46. «дэ чырвя′к ны вмырáе, і огóнь ны згасáе».
47. І як тыбэ′ звóдыть твоé гóко, то вы′быры ёгó: ліпш тобí з одны′м гóком ввыйты′ в Цáрыство Бо′жэ, ныж з обыймá гочы′ма бýты вкы′няному в пэ′кло нывгасы′мэ,
48. «дэ чырвя′к ны вмырáе, і огóнь ны згасáе».
49. Бо кáжон огнéм посóлыцьця, і кáжна жэ′ртва сы′льлю посóлыцьця.
50. Сыль – дóбра. Алэ′ як сыль бýдэ нысолё′на, то чым вытэ′ йійí попрáвытэ?
51. Хай бýдэ в вас пры собí сыль, і хай бýдэ мір пóмыз вáмы.
Глава 10
Кого Биг спаровáв, то чоловíк хай йіх ны розлучя′е
1. Вы′йшовшы стыль, прыхóдыть Вин в зэ′мню Іудéйську, йдýчы по Заіордáнню. І знов збырáйіцьця до Ёгó нарóд. І Вин, як і зáвшы, знов гучы′в йіх.
2. Пудыйшлы′ фарысéйі до Ёгó і спытáлы, спокýшуючы: «Чы мóжна мужыкóвы кы′даты свою′ жи′нку?»
3. Вин сказáв йім на гэ′тэ: «А якýю зáповыдь дав Моісéй?»
4. Воны′ сказáлы: «Моісéй позвóлыв пысáты розводнýю бумáгу і розвóдытысь».
5. Ісýс сказáв йім на гэ′тэ: «Гэ′то з-за тогó, шо вытэ′ нáдто нычóгы, напысáв вам гэ′ту зáповыдь.
6. Бо на почя′тку творíння Биг сотворы′в йіх як мужыкá й молоды′цю (Быт. 1, 27).
7. З-за гэ′того покы′нэ чоловíк бáтька свогó й мáтыра,
8. і прылы′пнэ до свэ′йі жи′нкы, і бýдуть воны′ однэ′ю плóттю (Быт.2, 24), то вжэ воны′ бýдуть ны двóе, а однá плоть.
9. То от, шо Биг злучы′в, то тогó чоловíк хай ны роздíлюе».
10. В хáты учынікы′ Ёгó знов спытáлы Ёгó про тóе сáмэ.
11. То Вин сказáв йім: «Хто розы′йдыцьця с свэ′ю жи′нкыю і возьмэ′ дрýгу, то той ужэ′ пошóв в псю′ю з éю;
12. і як жи′нка розы′йдыцьця с свойíм мужыкóм і пи′йдэ за дрýгого, то йдэ в псю′ю».
|