Пудтвырды′лы прыговóр на росп’я′тте
Пудтвырды′лы прыговóр на росп’я′тте
6. На кáжнэ свя′то звольня′в Вин одногó тюрэ′мшчыка, за якóго просы′лы.
7. Тоды′ був в тюрмí оды′н чоловíк, шо звáвся Варáвва, рáзом с свойíмы супи′лныкамы, якы′йі пры заворýсы чоловíка забы′лы.
8. І нарóд, якы′й зобрáвся, став крычя′ты й просы′ты Пылáта тóе, шо вин йім робы′в зáвшы.
9. Пылáт сказáв йім на гэ′тэ: «Хóчытэ, я вам звóльню Царя′ Иудéйського?»
10. Бо вин знав, шо пэршосвяшчэ′ннікы чы′рыз завы′дкы оддалы′ Ёгó.
11. Алэ′ пэршосвяшчэ′ннікы звылы′ нарóд, шо ліпш коб Варáвву пусты′в.
12. То Пылáт на гэ′тэ знов спытáв йіх: «Шо ж вытэ′ хóчытэ, шоб я зробы′в с тым, Якóго вытэ′ зовэ′тэ Царéм Иудéйськым?»
13. Воны′ знов закрычя′лы: «Розопны′ Ёгó!»
14. Пылáт сказáв йім: «Якóе Вин зробы′в зло?» Алэ′ воны′ шэ ёмч стáлы крычя′ты: «Розопны′ Ёгó!»
15. Пылáт хотíв догоды′ты ля нарóда і вы′пустыв ля йіх Варáвву, а Ісýса засуды′в, шоб Ёгó збы′лы і роспъялы′.
Збы′ткы з Ісýса
16. Солдáты вы′вылы Ёгó на сырэ′дыну дворá, шо зовэ′цьця прытор, і склы′калы всёгó свогó полкá.
17. І наложы′лы на Ёгó баграны′цю, і, сплíвшы тырнóвого вынкá, зложы′лы Ёмý на гóлову.
18. І стáлы «вытáты» Ёгó: «Раднíй, Цар Іудéйськый!»
19. І бы′лы Ёгó по головí тростóвыю клю′чкыю, і плёвáлы на Ёгó, і, стáвшы на колíна, клáнялысь Ёмý.
|