Пры′тча про нычóгых выногрáдарув
Глава 12
1. І почя′в говоры′ты пры′тчамы: «Оды′н чоловíк насады′в выногрáду, обгороды′в, зробы′в чавы′ло, збудовáв вэ′жу, оддáв выногрáдарям, а сам одбýв стыль.
2. І послáв в пóру до выногрáдарів слугý, шоб взяв од йіх выногрáду.
3. А воны′ схваты′лы ёгó, збы′лы і отпрáвылы быз нычóго.
4. Знов послáв до йіх дрýгого слугý; і томý камíннем розбы′лы гóлову, знывáжылы й отпрáвылы.
5. І знов гы′нчого посылáв: то тогó забы′лы; і шэ мнóго гы′нчых, то одны′х збывáлы, а дрýгых забывáлы.
6. Мав шэ вин одногó сы′на, якóго вэ′льмы любы′в, нарэ′шты послáв і ёгó до йіх, подýмавшы сам собí: «Посорóмняцьця могó сы′на».
7. Алэ выногрáдарі сказáлы оды′н одномý: «До гэ′того по прáву пырэ′йдуть зымня′ й спáткы; ходíмо, заб’éм ёгó і всэ гэ′тэ будэ нáшэ».
8. І схваты′лы ёгó, забы′лы і вы′кынулы гэть с сáду-выногрáду.
9. Шо ж зрóбыть господáр выногрáдного сáда? Пры′дэ і позабывáе выногрáдарів, а выногрáд оддáсьць дрýгым.
10. Нывжэ′нь вытэ′ ны чытáлы в Пысáнні: «Кáмэнь, якóго вы′кынулы майстрí, то той сам став штымпáлем в буды′нковы;
11. гэ′то од Гóспода, і вонó ды′внэ в гочя′х вáшых» (Псал. 117, 22—23)?
12. І намагáлысь схваты′ты Ёгó, алэ′ побоя′лысь людэ′й; бо пубáчылы, шо про йіх сказáв пры′тчу. І, остáвывшы Ёгó, пошлы′.
|