Обрызáнне Ісýса Хрыстá. Прáвыдный Сы′мон. Прорóчыця Гáнна
21. Як пройшлó вы′сім дён, колы′ трэ′ба булó зробы′ты обрызáнне Дыты′ны, то далы′ Ёмý ймэ′нне Ісýс, так, як назвáв Ёгó Анё′л пы′рыд тым, як Вин явы′вся в жывотí.
22. А як – по закóну Моісéя – мынýлы дні очышчэ′ння, то прыныслы′ Ёгó до Йірусалы′ма, шоб постáвыты пы′рыд Гóсподом,
23. як запы′сано в закóны Госпóднёму, шоб вся′ка дыты′на-хлопчыня′, шо выхóдыть з жывотá, булá посвяшчóна Гóсподовы (Вых. 13, 2)
24. і шоб далы′ жэ′ртву (охвíру), як накáзано в Закóны Госпóднёму, дьві ды′кых голýбкы чы двóе птушыня′т гóлубовых.
25. Тоды′ був в Йірусалы′мы чоловíк по ймэ′нню Сы′мон. Вин був чоловíк прáвыдный і наби′жный, прáгнув рады′шч ля Ізрáіля; і Дух Святы′й був на ёмý.
26. Ёмý булó ознáймняно Дýхом Святы′м, шо вин ны вмрэ, пóкыль ны пубáчыть Хрыстá Госпóднёго.
27. І прышóв вин по гы′мпыту Дýха в храм. І як батькы′ прыныслы′ Дыты′ну Ісýса, шоб зробы′ты над Йім закóнный обря′д,
28. то вин взяв Ёгó на рýкы, оддáв благословíнне Бóговы і сказáв:
29. «Зáрэ пускáйіш слугý Свогó, Влады′ко, по Твоё′му слóвы, з мíром,
30. бо бáчылы гóчы мойí Ратовáнне Твоé,
31. якóе Ты прышыховáв пы′рыд всíмы нарóдамы,
32. выдныню′ ля просвíты язы′чнікув, і слáву нарóда Твогó Ізрáіля!»
33. А Ё′сып і Мáты Ёгó дывовáлысь скáзаному про Ёгó.
34. І поблагословы′в йіх Сы′мон, і сказáв Марíйі, Мáтыры Ёгó: «Гэ′то лыжы′ть Той, шо прызнáчаный мнóгым на впáдок і одýжанне в Ізрáілёвы, і на знак справýнкув,
35. і Тобí Самýй міч прóймэ дýшу, -- шоб откры′лысь мы′слі (мы′слы) в сэ′рцы (в сырця′х) мнóгых».
36. Тут булá гэ′так сáмо й Гáнна прорóчыця, дочкá Фануйíлова з плы′ння Асы′рового, дожы′вша до старóго вíку, вонá пробулá з мужыкóм свойíм од высíлля сім літ,
37. допíро вдовы′ця, мáла вóсімдісят шты′ры рóкы, ны одыхóдыла од хрáма, постáмы й молíтвамы служы′ла Бóговы дня′мы й нóчамы.
38. І в тóе врэ′мне вонá прышлá прославля′ты Гóспода, і говоры′ла про Ёгó всім, хто в Йірусалы′мы ждав вóлі.
39. І як воны′ зробы′лы всэ по закóну Госпóднёму, то вырнýлысь в Галылэ′ю, в своé мíсто Назарэ′т.
40. А Дыты′на рослá і крыпы′лась (моцёвáлась) дýхом, набырáючысь рóзуму. І благодáть Бóжа булá пры Юй.
|