Ісýс пы′рыд Сыныдрыóном. Ночны′й суд в Кайя′фы
Ісýс пы′рыд Сыныдрыóном. Ночны′й суд в Кайя′фы
57. А ты′йі, шо забрáлы Ісýса, завылы′ Ёгó до пэршосвяшчэ′нніка Кайя′фы, дэ зобрáлысь кнíжныкы і старшы′ны.
58. Пытрó ж ішóв óддаль за Йім до дворá пэршосвяшчэ′нніка, і зайшóвшы всырэ′дыну, сів с служы′тілямы, шоб конця′ бáчыты.
59. Пэршосвяшчэ′ннікы і старшы′ны, і ввэсь сыныдрыóн шукáлы хвальчы′вых свíдчынней на Ісýса, шоб звысты′ Ёгó с свíта.
60. І ны нахóдылы, і хоч мнóго хвальчы′вых свíдкув прыхóдыло, ны найшлы′. Алэ′ нарэ′шты прышлы′ два хвальчы′вых свíдкы
61. і сказáлы: «Вин казáв: «можý зруйновáты хрáма Бóжого і за тры дні знов постáвыты ёгó».
62. І встáвшы, пэршосвяшчэ′ннік сказáв Ёмý: «Чогó ж ныц ны кáжыш? Шо воны′ прóтів Тыбэ′ свíдчять?»
63. Ісýс мовчя′в. І пэршосвяшчэ′ннік сказáв Ёмý: «Заклынáю Тыбэ′ Бóгом жывы′м, скажы′ нам, чы Ты Хрыстóс, Сын Бóжый?»
64. Ісýс кáжэ ёмý: «Ты сказáв; нáвэть говорý вам: з гэ′того чя′су пубáчытэ Сы′на Людськóго, сыдя′чого по прáву рýку Сы′лы і йдýчого по óболоках ныбэ′сных».
65. Тоды′ пэршосвяшчэ′ннік розодрáв одэ′жу на собí і сказáв: «Вин зныважя′е Бóга: нáшо нам шчэ свíдкы? От жэ вытэ′ чýлы богознывáгу Ёгó.
66. Як вам здаецьця?» Воны′ ж одкáзувалы: «Вáртый смэ′рты».
Збы′ткы над Ісýсом в Кайя′фы
67. Тоды′ плёвáлы Ёмý в ліцó і тýзалы Ёгó; а гы′нчы бы′лы Ёгó по шчóках і кыя′мы бы′лы,
68. і казáлы: «Прорóчыствуй нам, Хрыстóс, хто вы′тяв тыбэ′?»
|