При міоперикардитах проводять імуносупресорну терапію (циклофос-фан, азатіоприн або колхіцин), яка вважається резервною.
Содержание книги
- Активація РААС із збільшенням синтезу ангіотензину II та альдостерону.
- IV — поява набряку диска зорового нерва, що приєднується до кожної із зазначених змін і свідчить про крайній ступінь вираженості злоякісної АГ.
- Незворотні або слабозворотні ураження органів-мішеней.
- Нові дані з доказової медицини щодо лікування хворих на гіпертонічну хворобу
- Лікування гіпертонічної хвороби згідно з рекомендаціями доказової медицини
- Ефективність і тактики застосування ангіпертензивних препаратів при АГ
- Комбінована терапія резистентної форми гіпертонічної хвороби
- Диференційоване застосування антигіпертензивних препаратів при різних захворюваннях і синдромах
- Нові напрямки в лікуванні гіпертонічної хвороби
- Кардіальний Механізм у відповідь на збільшення чсс, оцк, підвищення скоротливості міокарда (збільшення фракції викиду).
- Найбільш ефективним вазодилататором при гх є нітропрусид натрію. Діу-ретики і баб використовують тільки при розшаровуючій аневризмі аорти, ІМ.
- При гіпертонічній енцефалопатії не рекомендується використовувати клофелін та аміназин, оскільки важко оцінити зміни симптоматики.
- II. Об'єктивні дані не виявляють патологічних змін з боку серця, легень і нс. Визначають лабільність пульсу, АТ, систолічного шуму на верхівці, сила тонів серця збережена або частково послаблена
- Стандарти лікування НЦД представлені в алгоритмі 2.15.
- Етіотропна антибактеріальна терапія.
- Однак масивна антибіотикотерапія не завжди сприяє досягненню клінічної ремісії, тому смертність при цій патології залишається високою.
- Некоронарогенні захворювання серця
- Алкогольна дкмп у західних країнах розглядається як основна причина розвитку дкмп, не пов'язаної зі спадковістю та іхс.
- Алгоритм 2.19. Стандарти критеріїв діагностики гіпертрофічної кардіоміопатії
- Гарячка, схуднення, пульмоніт, полінейропатія
- Вплив лікарських препаратів (пеніцилін, тетрациклін, доксорубіцин, сульфаніламіди, трициклічні антидепресанти, фенотіазини), а також кокаїну, метилдопи.
- Далаські критерії гістологічної діагностики міокардиту
- Диференційоване лікування різних форм міокардитів наведено в алгоритмі 2.24.
- Лікування міокардитів у залежності від причини виникнення
- У більшості хворих визначається синусова тахікардія, окрім уремічних міокардитів.
- При міоперикардитах проводять імуносупресорну терапію (циклофос-фан, азатіоприн або колхіцин), яка вважається резервною.
- Мітральний стеноз (стеноз лівого атріовентрику-лярного отвору)
- Алгоритм 2.31. Стандарти критеріїв діагностики мітральної недостатності
- Порушення ендокарду та ендотелію в зонах міксоматозної трансформації з формуванням тромбоцитарно-фібринозних тромбів.
- Аускультативні критерії: грубий систолічний шум у II міжребер'ї справа, який проводиться на артерії шиї та в міжлопаткову ділянку, II тон над аортою послаблений
- Рентгенологічні критерії: визначається гіпертрофія ЛШ, аортальна конфігурація серця, розширення аорти
- II. Мітральний стеноз у поєднанні з помірною аортальною недостатністю
- Рекомендації по веденню вагітних з клапанними вадами серця
- Класифікація вроджених вад серця
- Межі відносної тупості серця зміщуються вправо, можливо вгору
- Відкрита артеріальна протока
- Межі відносної тупості серця збільшуються вправо
- Клініка та діагностика захворювання наведені в алгоритмі 2.41.
- Міграція надшлуночкового водія ритму
- Дифузний міокардіофіброз. Передсердна пароксизмальна тахікардія. СН і стадії, II фк.
- Інколи порушується правило загального дільника
- Понижують амплітуду потенціалу дії та збільшують межовий потенціал, у зв'язку з чим збудливість міокарда передсердь і шлуночків зменшується.
- Принципи підбору антиаритмічної терапії при постійних або часто рецидивуючих аритміях
- Аап і класу застосовують при неорганічних захворюваннях серця, аап III класу — при органічній патології серця
- Критерії діагностики ПТ наведені в алгоритмах 2.53-2.58.
- Використання різних проб і спеціальних методів дослідження для діагностики аритмій і блокад серця
- Рекомендації з невідкладної допомоги при гемодинамічно стабільній спт з правильним ритмом
- Невідкладна допомога та лікування суправентрикулярної ПТ наведені в алгоритмах 2. 59; 2. 60.
- Пропафенон — 1-2 мг/кг в/в струминно впродовж 10 хв
- Особливості застосування ААП при «пірует»-тахікардії
3. Використання при міоперикардитах преднізолону, інтерферону та гормонів щитоподібної залози, за даними двох рандомізованих плацебо-конт-рольованих досліджень, не збільшує фракцію викиду і не покращує прогноз захворювання.
Наразі відомі 3 типи інтерферонів, що синтезуються лейкоцитами:
— інтерферон-а, який синтезується лейкоцитами;
— інтерферон-в, що синтезується фібробластами;
— інтерферон-у, який синтезується лімфоцитами.
В літературі наводяться суперечливі дані про доцільність застосування інтерферонів у хворих міокардитами.
Помилки та необгрунтовані призначення препаратів при невиконанні рекомендацій доказової медицини у хворих перикардитами:
Застосування діуретиків при загрозі або розвитку тампонади серця може призвести до різкого падіння серцевого викиду, що прискорює смерть хворого.
2. Не слід призначати БАБ та інші препарати, які пригнічують компенсаторну активність симпатичної НС та зменшують ЧСС.
Не можна призначати антикоагулянти, які збільшують проникливість міокарда і сприяють розвитку тампонади серця.
Профілактика перикардитів — етіологічне, патогенетичне, адекватне лікування основного захворювання, що може призвести до розвитку перикардиту.
ВАДИ СЕРЦЯ
Вади серця поділяються на набуті та вроджені.
Набуті вади серця
Набуті вади серця зустрічаються приблизно в 0,5-1% населення помірного кліматичного поясу, а за секційними даними — в 4-8%.
Визначення. Набуті вади серця — це захворювання, в основі яких лежать морфологічні та (або) функціональні порушення клапанового апарату (стулок клапанів, фіброзного кільця, хорд, папілярних м'язів), обумовлені гострими та хронічними захворюваннями та травмами, що порушують функцію клапанів і викликають зміни внутрішньосерцевої гемодинаміки.
Найбільш часто зустрічаються такі набуті вади серця: 1) мітральний стеноз; 2) мітральна недостатність; 3) аортальний стеноз; 4) аортальна недостатність; 5) трикуспідальний стеноз; 6) трикуспідальна недостатність; 7) комбінована мітральна вада серця; 8) комбінована аортальна вада серця; 9) поєднана мітрально-аортальна вада серця.
Розрізняють прості (чисті), комбіновані та поєднані вади серця. Проста вада серця — це одна чиста вада, комбінована — поєднання стенозу та недостатності; поєднана — мітрально-аортальна вада серця. Найбільш поширеною причиною набутих вад серця є ревматизм, рідше — атеросклероз, інфекційний ендокардит, сифіліс.
Класифікація набутих вад серця наведена в табл. 2.79.
Таблиця 2.79
Класифікація набутих вад серця [затверджена VI Національним конгресом кардіологів України, 2000]
Мітральний стеноз Стадії
[за А. Н. Бакулевым, Е. А. Дамиром, 1955, з уточненнями та доповненнями]:
І — компенсації II — легеневого застою III — правошлуночкової недостатності
IV— дистрофічна
V — термінальна Мітральна недостатність
Стадії: І — компенсації II — субкомпенсації
III — лівошлуночкової недостатності
IV — дистрофічна
V — термінальна Комбінована мітральна вада
З переважанням стенозу з переважанням недостатності без явного переважання
Аортальний стеноз Стадії:
І — повної компенсації II — прихованої серцевої недостатності III — відносної коронарної недостатності IV — вираженої лівошлуночкової недостатності
V — термінальна
Аортальна недостатність Стадії:
І — повної компенсації II — прихованої серцевої недостатності
III — субкомпенсації
IV — декомпенсації
V — термінальна
Комбінована аортальна вада
З переважанням стенозу з переважанням недостатності без явного переважання
Трикуспідальний стеноз Трикуспідальна недостатність Комбінована трикуспідальна вада серця
Стеноз клапана легеневої артерії Недостатність клапана легеневої артерії Комбінована вада клапана легеневої артерії (Для цих вад серця стадія не вказується) Поєднані вади серця: Мітрально-аортальна Мітрально-трикуспідальна Аортально-трикуспідальна Мітрально-аортально-трикуспідальна
Приклади формулювання діагнозу:
Рецедивуюча ревматична лихоманка, активність І ступеня, затяжний перебіг, зворотній ревмокардит. Комбінована мітральна вада з переваженням недостатності, кальциноз клапана. Фібриляція передсердь, постійна форма. СН І1Б стадії, IIIФК.
|
