Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Етіотропна антибактеріальна терапія.
Содержание книги
- Лікування нестабільної стенокардії проводять у блоці інтенсивної терапії. Основними препаратами є антикоагулянти, антиагреганти, БАБ, нітрати.
- Клініка і діагностика ІМ наведені в алгоритмі 2.11.
- Діагностика ІМ згідно з рекомендаціями доказової медицини
- Лабораторне обстеження має включати клінічний аналіз та біохімію крові (вміст калію, натрію, креатину, сечовини, активність АсАТ, АлАТ, коагулогра-ма, група крові, резус-фактор).
- Показано застосування комбінації аспірину в малих дозах і клопідогрелю (плагрил).
- Ретеплаза — 10 ОД в/в болюсно протягом 2 хв
- Стандартні схеми застосування різних лікарських засобів
- Велоергометрія (на 30-ту добу).
- Дисфункція або розрив папілярних м'язів.
- Вплив інотропних засобів і вазодилататорів на гемодинаміку
- Аспірин і статини призначають усім хворим на іхс.
- Активація РААС із збільшенням синтезу ангіотензину II та альдостерону.
- IV — поява набряку диска зорового нерва, що приєднується до кожної із зазначених змін і свідчить про крайній ступінь вираженості злоякісної АГ.
- Незворотні або слабозворотні ураження органів-мішеней.
- Нові дані з доказової медицини щодо лікування хворих на гіпертонічну хворобу
- Лікування гіпертонічної хвороби згідно з рекомендаціями доказової медицини
- Ефективність і тактики застосування ангіпертензивних препаратів при АГ
- Комбінована терапія резистентної форми гіпертонічної хвороби
- Диференційоване застосування антигіпертензивних препаратів при різних захворюваннях і синдромах
- Нові напрямки в лікуванні гіпертонічної хвороби
- Кардіальний Механізм у відповідь на збільшення чсс, оцк, підвищення скоротливості міокарда (збільшення фракції викиду).
- Найбільш ефективним вазодилататором при гх є нітропрусид натрію. Діу-ретики і баб використовують тільки при розшаровуючій аневризмі аорти, ІМ.
- При гіпертонічній енцефалопатії не рекомендується використовувати клофелін та аміназин, оскільки важко оцінити зміни симптоматики.
- II. Об'єктивні дані не виявляють патологічних змін з боку серця, легень і нс. Визначають лабільність пульсу, АТ, систолічного шуму на верхівці, сила тонів серця збережена або частково послаблена
- Стандарти лікування НЦД представлені в алгоритмі 2.15.
- Етіотропна антибактеріальна терапія.
- Однак масивна антибіотикотерапія не завжди сприяє досягненню клінічної ремісії, тому смертність при цій патології залишається високою.
- Некоронарогенні захворювання серця
- Алкогольна дкмп у західних країнах розглядається як основна причина розвитку дкмп, не пов'язаної зі спадковістю та іхс.
- Алгоритм 2.19. Стандарти критеріїв діагностики гіпертрофічної кардіоміопатії
- Гарячка, схуднення, пульмоніт, полінейропатія
- Вплив лікарських препаратів (пеніцилін, тетрациклін, доксорубіцин, сульфаніламіди, трициклічні антидепресанти, фенотіазини), а також кокаїну, метилдопи.
- Далаські критерії гістологічної діагностики міокардиту
- Диференційоване лікування різних форм міокардитів наведено в алгоритмі 2.24.
- Лікування міокардитів у залежності від причини виникнення
- У більшості хворих визначається синусова тахікардія, окрім уремічних міокардитів.
- При міоперикардитах проводять імуносупресорну терапію (циклофос-фан, азатіоприн або колхіцин), яка вважається резервною.
- Мітральний стеноз (стеноз лівого атріовентрику-лярного отвору)
- Алгоритм 2.31. Стандарти критеріїв діагностики мітральної недостатності
- Порушення ендокарду та ендотелію в зонах міксоматозної трансформації з формуванням тромбоцитарно-фібринозних тромбів.
- Аускультативні критерії: грубий систолічний шум у II міжребер'ї справа, який проводиться на артерії шиї та в міжлопаткову ділянку, II тон над аортою послаблений
- Рентгенологічні критерії: визначається гіпертрофія ЛШ, аортальна конфігурація серця, розширення аорти
- II. Мітральний стеноз у поєднанні з помірною аортальною недостатністю
- Рекомендації по веденню вагітних з клапанними вадами серця
- Класифікація вроджених вад серця
- Межі відносної тупості серця зміщуються вправо, можливо вгору
- Відкрита артеріальна протока
- Межі відносної тупості серця збільшуються вправо
- Клініка та діагностика захворювання наведені в алгоритмі 2.41.
- Міграція надшлуночкового водія ритму
2. Тривала терапія: в разі стрептококової етіології — 4 тиж., у разі стафілококової — 6 тиж., у разі грамнегативних збудників — не менше 8 тиж. Тривалість комбінованої антибіотикотерапії складає не менше 6 тиж. в ускладнених випадках у пацієнтів з протезованим клапаном (категорія рекомендацій Па, рівень В).
При гострих формах інфекційного ендокардиту, викликаного переважно стафілококами та грамнегативними мікроорганізмами, доцільно призначати імунотерапію та проводити дезінтоксикацію.
4. Тільки при наявності ознак імунного конфлікту у формі гломерулонефриту, васкуліту, міокардиту, а також явищ бактеріального шоку можливе застосування глюкокортикоїдів (в решті випадків вони не показані).
Лікування ускладнень інфекційного ендокардиту.
6. Хірургічне лікування згідно з показаннями необхідно проводити своєчасно. Лікарем проводиться вибір антибіотика (табл. 2.64) та призначення оптимальних доз (табл. 2.65; 2.66).
Таблиця 2.64
Вибір антибіотика в залежності від збудника інфекційного ендокардиту (ІЕ)
| Гемокультура
| Гострий ІЕ у нелікованого хворого
| Альтернатива для хворого, що отримував антибіотики раніше
| Доцільність комбінацій
| У разі неефективності оперативного лікування ІЕ
| | Стрептокок
| Пеніцилін + гентаміцин або амікацин
| Ко-амоксицилін
| Метронідазол
| Цефтріаксон + аміноглікозид
| | Стафілокок
| Оксацилін + аміногліко-зид + метро-нідазол
| Цефтріаксон
| Фузидин або рифампіцин + метронідазол
| Глікопептид + фторхінолон + аміноглікозид
| | Ентерокок
| Ампіцилін + гентаміцин або амікацин
| Ко-амоксицилін
| Метронідазол
| Глікопептид + аміноглікозид
| | Немає даних стосовно збудника
| Цефтріаксон
| Цефтріаксон + метронідазол
| Фузидин або рифампіцин + аміноглікозид
| Глікопептид + фторхінолон
| Після тривалого прийому антибіотиків гемокультура може бути негативною протягом 7 днів і більше.
Таблиця 2.66
Оптимальні дози пероральних антибіотиків, котрі застосовуються для лікування інфекційного ендокардиту
| Препарат
| Пероральна доза в г
| Кількість прийомів
| Тривалість курсу лікування
| | Рифампщин (капе.)
| 0,15
| 2-3 рази на день
| 2-3 тиж.
| | Фузидин (табл.)
| 0,5
| 3 рази на день
| 3-4 тиж.
| | Метрошдазол (табл.)
| 0,5
| 2-3 рази на день
| 3-4 тиж.
| | Шстатин (табл.)
| 0,5
| 3 рази на день
| 3-4 тиж.
| | Флуконазол (табл.)
| 0,15
| 1 раз на тиждень
| 3-4 тиж.
|
Комплексне лікування хворих на інфекційний ендокардит, залежне від форми збудника хвороби та резистентного перебігу, наведено в алгоритмі 2.16.
Алгоритм 2.16. Тактика комплексного лікування резистентної форми інфекційного ендокардиту [13] Крок 1
Етіотропне лікування в залежності від типу збудника
При стафілокоці:
— оксацилін + гентаміцин чи амікацин (ванкоміцин при алергії до пеніцилінів);
— цефалоспорини І-И покоління + гентаміцин чи амікацин;
— ципробай + рифампіцин
При стрептокоці:
— пеніцилін + амікацин або ванкоміцин;
— ампіцилін + амікацин
При ентерокоці:
— цефалоспорини І—II покоління + амікацин;
— ванкоміцин + амікацин
При ешеріхії, протеї, клебсієлі, гемофільній паличці:
— карбеніцилін + амікацин;
— цефалоспорини І—II покоління + амікацин
При синьогнійній паличці:
— карбеніцилін + тобраміцин;
— азлоцилін + амікацин;
— лонгацеф + амікацин
Крок 2
Підвищення імунного статусу організму
— тималін чи Т-активін;
— антистафілококова, антисиньогнійна чи антипротейна плазма;
— ендоглобулін чи ендобулін 10 мл в/в;
— плазмаферез чи імуноферез
Крок З
Профілактика тромбоемболічних ускладнень:
— антикоагулянти прямої (гепарин 10-20 тис ОД/добу, фраксипарин 0,3-0,6 мл п/ш) або непрямої (варфарин) дії, однак антикоагулянтна терапія не запобігає тромбоемболічним ускладненням, а поєднання бензилпеніциліну з гепарином збільшує ризик смертельних внутрішньочерепних крововиливів [68];
— антиагреганти (аспірин 100-162 мг/добу чи трентал 600 мг/добу) чи клопідогрель 75 мг/добу;
Крок 4 Комбінована терапія:
— антибіотик + тималін + гепарин + імуноферез;
— антибіотик + Т-активін + фраксипарин + плазмаферез;
— антибіотик + антистафілококова плазма + клопідогрель + лазеро-терапія;
— антибіотик + антипротейна плазма + аспірин
Крок 5
|
