Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Дисфункція або розрив папілярних м'язів.
Содержание книги
- Розділ 1. Основні принципи доказової медицини
- Олегу Віталійовичу Денисюку —
- Розділ 1. Основні принципи доказової медицини («evidence-based medicine»)
- Розрізняють три тини кінцевих точок: первинні (прямі), вторинні (сурогатні) і третинні.
- Основні патогенетичні ланки розвитку атеросклерозу
- Класифікація ліпопротеїнемій за Фредріксоном
- Алгоритм 2.1. Клінічні стандарти діагностики атеросклерозу
- Основні причини розвитку гіпер(дис)ліпідемій і зміни ліпідів крові
- Різко зменшити вживання кухонної солі (натрію хлориду).
- Таким чином, здоровий спосіб життя є передумовою покращення здоров'я та попередження виникнення ссз та їх ускладнень.
- Усі статини в поодиноких випадках викликають міопатію, виникнення якої може призвести до рабдоміозу при їх тривалому застосуванні у великих дозах.
- Курс лікування складає 3-6-12 міс. і більше. Максимальний гіполіпіде-мічний ефект наступає через 4-6 тиж.
- Алгоритм 2.4. Вторинна профілактика ІХС шляхом застосування гіполіпідемічної терапії
- Іхс підтверджують патологічні зміни ліпідного обміну (гіперхолес-теринемія, гіпертригліцеридемія, збільшення вмісту лпнщ, лпднщ і зменшення лпвщ)
- E. Education and Exercise (освітня програма і фізичні навантаження).
- При недостатній ефективності лікування застосовують цитопротектор триметазидин.
- Лікування нестабільної стенокардії проводять у блоці інтенсивної терапії. Основними препаратами є антикоагулянти, антиагреганти, БАБ, нітрати.
- Клініка і діагностика ІМ наведені в алгоритмі 2.11.
- Діагностика ІМ згідно з рекомендаціями доказової медицини
- Лабораторне обстеження має включати клінічний аналіз та біохімію крові (вміст калію, натрію, креатину, сечовини, активність АсАТ, АлАТ, коагулогра-ма, група крові, резус-фактор).
- Показано застосування комбінації аспірину в малих дозах і клопідогрелю (плагрил).
- Ретеплаза — 10 ОД в/в болюсно протягом 2 хв
- Стандартні схеми застосування різних лікарських засобів
- Велоергометрія (на 30-ту добу).
- Дисфункція або розрив папілярних м'язів.
- Вплив інотропних засобів і вазодилататорів на гемодинаміку
- Аспірин і статини призначають усім хворим на іхс.
- Активація РААС із збільшенням синтезу ангіотензину II та альдостерону.
- IV — поява набряку диска зорового нерва, що приєднується до кожної із зазначених змін і свідчить про крайній ступінь вираженості злоякісної АГ.
- Незворотні або слабозворотні ураження органів-мішеней.
- Нові дані з доказової медицини щодо лікування хворих на гіпертонічну хворобу
- Лікування гіпертонічної хвороби згідно з рекомендаціями доказової медицини
- Ефективність і тактики застосування ангіпертензивних препаратів при АГ
- Комбінована терапія резистентної форми гіпертонічної хвороби
- Диференційоване застосування антигіпертензивних препаратів при різних захворюваннях і синдромах
- Нові напрямки в лікуванні гіпертонічної хвороби
- Кардіальний Механізм у відповідь на збільшення чсс, оцк, підвищення скоротливості міокарда (збільшення фракції викиду).
- Найбільш ефективним вазодилататором при гх є нітропрусид натрію. Діу-ретики і баб використовують тільки при розшаровуючій аневризмі аорти, ІМ.
- При гіпертонічній енцефалопатії не рекомендується використовувати клофелін та аміназин, оскільки важко оцінити зміни симптоматики.
- II. Об'єктивні дані не виявляють патологічних змін з боку серця, легень і нс. Визначають лабільність пульсу, АТ, систолічного шуму на верхівці, сила тонів серця збережена або частково послаблена
- Стандарти лікування НЦД представлені в алгоритмі 2.15.
- Етіотропна антибактеріальна терапія.
- Однак масивна антибіотикотерапія не завжди сприяє досягненню клінічної ремісії, тому смертність при цій патології залишається високою.
- Некоронарогенні захворювання серця
- Алкогольна дкмп у західних країнах розглядається як основна причина розвитку дкмп, не пов'язаної зі спадковістю та іхс.
- Алгоритм 2.19. Стандарти критеріїв діагностики гіпертрофічної кардіоміопатії
- Гарячка, схуднення, пульмоніт, полінейропатія
- Вплив лікарських препаратів (пеніцилін, тетрациклін, доксорубіцин, сульфаніламіди, трициклічні антидепресанти, фенотіазини), а також кокаїну, метилдопи.
- Далаські критерії гістологічної діагностики міокардиту
- Диференційоване лікування різних форм міокардитів наведено в алгоритмі 2.24.
Патогенез. При кардіогенному шоці в результаті розвитку гострої ліво-шлуночкової недостатності відбувається:
— критичне падіння серцевого викиду;
— різке зниження перфузії внутрішніх органів;
— прогресивний розвиток артеріальної гіпотензії (АТ нижче 80-90/50 мм рт. ст.).
Поряд з цим виникає тканинна гіпоксія, метаболічний ацидоз, збільшується синтез ендотеліну 1, тромбоксану А2 і зменшується утворення оксиду азоту та простацикліну, в результаті чого спазмуються судини, підвищується агрегація тромбоцитів, активується згортаюча система крові, знижується перфузія нирок, порушується функція печінки.
Клінічна картина характеризується задишкою, різким падінням систолічного АТ (80 мм рт. ст. і нижче), зменшенням пульсового АТ, олігоурією або анурією, блідістю шкіри, акроціанозом, сопорозним станом, ознаками набряку легень.
Фактори, що обумовлюють тяжкість кардіогенного шоку: зменшення маси скорочувального міокарда на 40-50% і більше, розрив міжшлуночкової перетинки та папілярних м'язів, післяінфарктний та дифузний кардіосклероз, тяжкі супутні захворювання (цукровий діабет, гіпертонічна хвороба, вади серця, хронічні обструктивні захворювання легенів), розвиток тяжких аритмій та блокад серця (ФП, шлуночкова ПТ, повна АВ-блокада тощо), кардіомега-лія (значне збільшення порожнин серця), порушення мікроциркуляції, розвиток сладж-синдрому І-Ш ступеня, активація ПОЛ, зниження АОСЗ, розвиток субкомпенсованого та декомпенсованого метаболічного ацидозу, підвищення синтезу ендотеліну 1, тромбоксану А2, зниження оксиду азоту, простацикліну. ІМ призводить до розвитку кардіогенного шоку і відповідних гемодинамічних, гуморальних і біохімічним змін. При важкій формі справжнього кардіогенного шоку хворі, як правило, помирають протягом 3-4 год.
Невідкладна допомога при кардіогенному шоці наведена в алгоритмі 2.13.
Алгоритм 2.13. Стандарти послідовності надання невідкладної допомоги при справжньому кардіогенному шоці [13]
Крок 1
Купування больового синдрому та оксигенотерапія
1. Таламонал (фентаніл — 2-3 мл 0,005% розчину і дроперидол 2-3 мл 0,25% розчину) в/в, в/м
2. Промедол — 1 мл 1% розчину в/в
3. Морфін — 0,3-0,5 мл 1% розчину (3-5 мг) у поєднанні з атропіном 0,5 мл 1% розчином в/в
4. Трамал 1-2 мл (50-100 мг) в/в, в/м
Інгаляція зволожених парів кисню
Крок 2
Корекція тиску наповнення ЛШ проводиться при величині діастоліч-ного тиску в легеневій артерії менше 15-20 мм рт. ст., центрального венозного тиску менше 150 мм вод. ст. і відсутності вологих хрипів над легенями шляхом введення реополіглюкіну або поліглюкіну із розрахунку 20 мл/кг маси тіла
Крок З
Підвищення інотропноїта насосної функції міокарда
Добутамін — 2,5-15 мкг/кг/хв крапельно
Допамін (дофамін) — 1-5-15 мкг/кг/хв крапельно
3. Норадреналін — 0,5-1 мл 0,2% розчину в/в крапельно
Крок 4
Відновлення коронарного кровотоку за допомогою тромболітиків (введення одного із них до 6-12 год від початку захворювання) та попередження ретромбозу
Стрептокіназа (стрептаза, кабікіназа, авелізин) — 1-1,5 млн ОД в/в крапельно впродовж 1 год
Стрептодеказа — 3 млн ОД в/в крапельно
Актилізе (тканьовий активатор плазміногену) — 100 мг в/в упродовж 1,5 год за схемою
Гепарин 50-60 Од/кг маси тіла в/в, п/ш, а потім за схемою
Фраксипарин 0,6 мл п/ш
Крок 5
Агресивні методи лікування
Пацієнтів з ІМ, який ускладнився кардіогенним шоком, у віці до 75 років при наявності протипоказань до тромболітичної терапії з високим ризиком смерті необхідно негайно госпіталізувати або перевести в стаціонар, де є можливість виконання катетеризації серця з подальшою реваскуляризацією міокарда. З метою «відкриття» артерії в перші 12 год від початку ІМ з підйомом сегмента БТ, включаючи справжній задній ІМ з гострою виниклою БЛНПГ і не пізніше 90 хв від моменту госпіталізації, проводять коронарогра-фію, а потім такі агресивні методи терапії:
Транслюмінальна балонна ангіопластика КА, стентування
|
