Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Показано застосування комбінації аспірину в малих дозах і клопідогрелю (плагрил).
Содержание книги
- Розділ 1. Основні принципи доказової медицини
- Олегу Віталійовичу Денисюку —
- Розділ 1. Основні принципи доказової медицини («evidence-based medicine»)
- Розрізняють три тини кінцевих точок: первинні (прямі), вторинні (сурогатні) і третинні.
- Основні патогенетичні ланки розвитку атеросклерозу
- Класифікація ліпопротеїнемій за Фредріксоном
- Алгоритм 2.1. Клінічні стандарти діагностики атеросклерозу
- Основні причини розвитку гіпер(дис)ліпідемій і зміни ліпідів крові
- Різко зменшити вживання кухонної солі (натрію хлориду).
- Таким чином, здоровий спосіб життя є передумовою покращення здоров'я та попередження виникнення ссз та їх ускладнень.
- Усі статини в поодиноких випадках викликають міопатію, виникнення якої може призвести до рабдоміозу при їх тривалому застосуванні у великих дозах.
- Курс лікування складає 3-6-12 міс. і більше. Максимальний гіполіпіде-мічний ефект наступає через 4-6 тиж.
- Алгоритм 2.4. Вторинна профілактика ІХС шляхом застосування гіполіпідемічної терапії
- Іхс підтверджують патологічні зміни ліпідного обміну (гіперхолес-теринемія, гіпертригліцеридемія, збільшення вмісту лпнщ, лпднщ і зменшення лпвщ)
- E. Education and Exercise (освітня програма і фізичні навантаження).
- При недостатній ефективності лікування застосовують цитопротектор триметазидин.
- Лікування нестабільної стенокардії проводять у блоці інтенсивної терапії. Основними препаратами є антикоагулянти, антиагреганти, БАБ, нітрати.
- Клініка і діагностика ІМ наведені в алгоритмі 2.11.
- Діагностика ІМ згідно з рекомендаціями доказової медицини
- Лабораторне обстеження має включати клінічний аналіз та біохімію крові (вміст калію, натрію, креатину, сечовини, активність АсАТ, АлАТ, коагулогра-ма, група крові, резус-фактор).
- Показано застосування комбінації аспірину в малих дозах і клопідогрелю (плагрил).
- Ретеплаза — 10 ОД в/в болюсно протягом 2 хв
- Стандартні схеми застосування різних лікарських засобів
- Велоергометрія (на 30-ту добу).
- Дисфункція або розрив папілярних м'язів.
- Вплив інотропних засобів і вазодилататорів на гемодинаміку
- Аспірин і статини призначають усім хворим на іхс.
- Активація РААС із збільшенням синтезу ангіотензину II та альдостерону.
- IV — поява набряку диска зорового нерва, що приєднується до кожної із зазначених змін і свідчить про крайній ступінь вираженості злоякісної АГ.
- Незворотні або слабозворотні ураження органів-мішеней.
- Нові дані з доказової медицини щодо лікування хворих на гіпертонічну хворобу
- Лікування гіпертонічної хвороби згідно з рекомендаціями доказової медицини
- Ефективність і тактики застосування ангіпертензивних препаратів при АГ
- Комбінована терапія резистентної форми гіпертонічної хвороби
- Диференційоване застосування антигіпертензивних препаратів при різних захворюваннях і синдромах
- Нові напрямки в лікуванні гіпертонічної хвороби
- Кардіальний Механізм у відповідь на збільшення чсс, оцк, підвищення скоротливості міокарда (збільшення фракції викиду).
- Найбільш ефективним вазодилататором при гх є нітропрусид натрію. Діу-ретики і баб використовують тільки при розшаровуючій аневризмі аорти, ІМ.
- При гіпертонічній енцефалопатії не рекомендується використовувати клофелін та аміназин, оскільки важко оцінити зміни симптоматики.
- II. Об'єктивні дані не виявляють патологічних змін з боку серця, легень і нс. Визначають лабільність пульсу, АТ, систолічного шуму на верхівці, сила тонів серця збережена або частково послаблена
- Стандарти лікування НЦД представлені в алгоритмі 2.15.
- Етіотропна антибактеріальна терапія.
- Однак масивна антибіотикотерапія не завжди сприяє досягненню клінічної ремісії, тому смертність при цій патології залишається високою.
- Некоронарогенні захворювання серця
- Алкогольна дкмп у західних країнах розглядається як основна причина розвитку дкмп, не пов'язаної зі спадковістю та іхс.
- Алгоритм 2.19. Стандарти критеріїв діагностики гіпертрофічної кардіоміопатії
- Гарячка, схуднення, пульмоніт, полінейропатія
- Вплив лікарських препаратів (пеніцилін, тетрациклін, доксорубіцин, сульфаніламіди, трициклічні антидепресанти, фенотіазини), а також кокаїну, метилдопи.
- Далаські критерії гістологічної діагностики міокардиту
- Диференційоване лікування різних форм міокардитів наведено в алгоритмі 2.24.
3. БАБ при гострому ІМ знижують розвиток ускладнень, летальність,
ризик розривів серця, раптової зупинки кровообігу. Найбільший ефект БАБ
спостерігається при розповсюдженому ІМ у віці старше 65 років. Але в останні роки при гострому ІМ рекомендується надавати перевагу реваскуляризації серця, а БАБ призначаються для антиангінальної, антиадренергічної та анти-фібриляторної дії. При гострому ІМ вони зменшують летальність, РСС. У хворих на ІМ з дисфункцією ЛШ БАБ комбінують з інгібіторами АПФ і нітратами. За даними Національного регістра США використання БАБ у хворих, які отримували тканинний активатор плазміногену, знижує розвиток геморагічних інсультів. Не слід призначати БАБ з внутрішньою симпатоміметичною активністю, оскільки ефективність їх не доведено.
4. Нітрогліцерин в інфузіях при гострому ІМ не зменшує летальність, і його вводять тільки при рецидивуючому больовому синдромі та гострій лівошлу-ночковій недостатності.
5. АК при ІМ з дисфункцією серця не призначають за невеликим винятком, коли хворі не переносять БАБ. Після прийому короткодіючого ніфедипіну можливий летальний наслідок.
6. Застосування інгібіторів АПФ при гострому ІМ — це нововведення в терапії, спрямоване на попередження розвитку гострого ремоделювання серця, їх призначають через 2 доби від початку розвитку ІМ. Під їх впливом зменшується летальність і розвиток злоякісних шлуночкових порушень ритму серця. Найбільш доцільно їх застосовувати при лівошлуночковій недостатності II—III ФК (за Кілліпом), ЧСС більше 100 за 1 хв, передній локалізації ІМ та ХСН. При непереносимості інгібіторів АПФ їх можна заміняти блокаторами рецепторів ангіотензину II.
7. При гострому ІМ з дисфункцією ЛШ і СН допоміжне застосування селективного блокатора рецепторів альдостерона епленона в дозі 25-50 мг/добу на тлі стандартної терапії знижувало загальну смертність, смертність від ССЗ і частоту госпіталізацій [EPHESUS, 2003].
8. Результати мета-анлізу 11 досліджень (2646 хворих) при гострому ІМ показують, що застосування глюкокортикостероїдів може знижувати смертність; в жодному дослідженні не було переконливих доказів, що глюкокортикостеро-їди негативно впливають на перебіг гострого ІМ.
9. У РКД MAGIC солі магнію при гострому ІМ були неефективними в зниженні летальності, проте їх слід вводити при ШПТ на фоні подовження інтервалу QT.
10. Суперечливі результати РКД не дозволяють рекомендувати глюкозо-інсулін-калієву суміш у перші 48 год гострого ІМ за винятком хворих на ІМ у поєднанні з цукровим діабетом.
Лікування ІМ в гострому періоді наведено в алгоритмі 2.12.
Алгоритм 2.12. Стандарти надання невідкладної допомоги при інфаркті міокарда в гострій стадії в стаціонарних умовах [13]
Крок 1
Купування больового синдрому та оксигенотерапія
1. Нейролептаналгезія: фентаніл по 2 мл 0,005% розчину (0,1 мг) + дро-перідол по 2 мл 0,25% розчину (5 мг) в/в, в/м
2. Промедол по 1-2 мл 1% розчину (10-20 мг) в/в, в/м
3. Морфін по 0,2-0,4 мл 1% розчину (2-4 мг) + атропін 0,5-1 мл 1% розчину (0,5-1 мг) в/в, в/м з повторним введенням таких болюсів через 5-15 хв (високі дози морфіну викликають гіпотонію, пригнічення дихання, блювоту, особливо у хворих похилого віку; при поєднанні морфіна з нітрогліцерином збільшується ризик смерті) [29]. Морфін володіє власною антиішеміч-ною дією, викликає дилатацію вен, понижує переднавантаження та зменшує потребу міокарда в кисні
4. Трамал по 1-2 мл (50-100 мг) в/в, в/м
5. Фортрал (пентазоцин) по 1-2 мл 3% розчину (30-60 мг) в/в, в/м
При відсутності протипоказань призначають БАБ пропранолол по 1-5 мг в/в чи метопролол по 5-15 мг в/в, а потім по 150 мг/добу
Крок 2
Відновлення магістрального коронарного кровотоку за допомогою одного із тромболітиків
Стрептокіназа (стрептаза, кабікіназа, фармакіназа, авелізин) по 1-1,5 млн ОД в/в
Стрептодеказа по 3 млн ОД в/в
3. Актилізе (по 15 мг болюсно, потім по 50 мг за 0,5 год, 35 мг за 1 год) в/в
|
