Кардіальний Механізм у відповідь на збільшення чсс, оцк, підвищення скоротливості міокарда (збільшення фракції викиду).

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 37 из 200Следующая ⇒

До факторів ризику розвитку ГК належать чоловіча стать, негроїдна раса, тютюнопаління, прийом пероральних контрацептивів та низький соціально-економічний статус. ГК частіше зустрічається у віці 40-50 років, він може спо­стерігатись при паренхіматозних захворюваннях нирок, реноваскуляризації, АГ, дифузних захворюваннях сполучної тканини, феохромоцитомі, васкулі­тах, передеклампсії, черепно-мозкових травмах. Кризам сприяють вживання пігулок для схуднення, засобів від простуди, НПЗП, кокаїну, трициклічних антидепресантів, інгібіторів МАО. Вони виникають при раптовій відміні кло-нідину, БАБ тощо [15].

Ускладнений ГК супроводжується гострим порушенням функцій життєво-важливих органів у результаті високого АТ. Його потрібно знижувати негайно, препарати в основному вводять парентерально, хворого спостерігають у бло­ці інтенсивної терапії. Неускладнений ГК не супроводжується ураженням органів-мішеней, який може перебігати безсимптомно. Ризик важких усклад­нень невеликий, тому АТ можна понижувати протягом декількох годин і днів. Препарати в основному застосовують перорально, нерідко таких хворих ліку­ють амбулаторно [26, 68].

На ускладнений ГК вказує біль за грудиною, задишка, головний біль, не­чіткість зору, порушення свідомості, вогнищеві неврологічні симптоми, рети­нопатія III—IV ступенів, вологі хрипи в легенях, патологічний III тон серця, а також відсутність пульсу на деяких артеріях (при розшаровуючій аневризмі аорти). Щоб відрізнити ускладнений ГК від неускладненого, необхідно покла­датись не на рівень АТ, а на анамнестичні та фізикальні обстеження. При гі­пертонічній енцефалопатії можливі вогнищеві неврологічні симптоми, сплу­таність свідомості та судоми.

Невідкладна допомога:

1. Негайно понизити АТ необхідно за допомогою одного із антигіпертен-
зивних препаратів, прийнятих сублінгвально:

• ніфедипін короткої дії по 10-20 мг;

• каптоприл по 25-50 мг;

• пропранолол по 40-60 мг;

• клонідин по 0,075-0,15 мг;

• празозин по 1-5 мг;

• нітрогліцерин по 0,5 мг.

2. Понизити АТ з використанням антигіпертензивних препаратів, введених
парентерально (табл. 2.52).

Таблиця 2.52

Застосування антигіпертензивних препаратів при різних типах ГК [26]

З-поміж антигіпертензивних препаратів доказова медицина при гіперто­нічному кризі перевагу надає ніфедипіну, еуфіліну, дибазолу, сибазону, маг­нію сульфату. Ці препарати при тривалому застосуванні серйозних усклад­нень не викликають, тим більше не скорочують тривалість життя пацієнтів.

В мета-аналізі рандомізованих досліджень Кокранівської бібліотеки екс­перти вказують, що при гострому інсульті застосування АК, БАБ і, можли­во, інгібіторів АПФ, простацикліна та оксиду азоту призводить до зниження АТ. Однак клінічний ефект магнію сульфату, нафтидрофурилу та пірацета-му стосовно зниження АТ незначний або відсутній.

Таблиця 2.53

Препарати, які застосовують при неускладнених гіпертонічних кризах [26]

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США