Вплив інотропних засобів і вазодилататорів на гемодинаміку

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 26 из 200Следующая ⇒

Наводимо сучасні методи лікування блокад серця у хворих на ІМ, викла­дені в рекомендаціях Американського кардіологічного коледжу та Американ­ської асоціації кардіологів [2004] щодо лікування блокад серця у хворих на ІМ (табл. 2.29).

Примітки: ЧЕС — черезшкірна електрокардіостимуляція; ТТЕС — тимчасова трансвенозна електрокардіостимуляція; С — спостереження, моніторування ЕКГ; ПГ —- передня гілка; ЗГ — задня гілка; ЛНПГ — ліва ніжка пучка Пса; ПНПГ — права ніжка пучка Пса;

Рекомендації відносяться до І категорії С рівня рекомендацій, * — рекомендації II а С.

Таким чином, при кардіогенному шоці враховують фактори, котрі обу­мовлюють тяжкість захворювання та етапне його лікування, з обов'язковим застосуванням симпатоміметиків (добутаміну, допаміну), тромболітиків, рео-полюглікіну та транслюмінальної балонної ангіопластики КА, що значно під­вищує ефективність лікувальних заходів і зменшує летальність, а при блока­дах серця необхідно застосовувати наведені рекомендації.

Помилки та необгрунтовані призначення при невиконанні рекомендацій доказової медицини [43]

При ІМ не рекомендується:

— профілактичне застосування ААП лідокаїну;

— застосування солей магнію при відсутності гіпомагніємії та тяжких шлуночкових аритмій;

— при гострому коронарному синдромі без зміщення сегмента ST призна­чення морфіну у поєднанні з нітрогліцерином у порівнянні з монотерапією нітрогліцерином достовірно збільшує ризик несприятливих наслідків, смерт­ності (РКД CRUSADE) [68];

— призначення похідних дигідропіридину короткої дії;

— тривале застосування нітратів при відсутності стенокардії. Основні помилки фармакотерапії:

— відмова від проведення тромболітичної терапії у хворих на ІМ з підйо­мом сегмента ST, що поступили через 6-12 год після появи симптомів;

— проведення тромболітичної терапії при відсутності підйому сегмента ST чи гостро виниклої блокади лівої ніжки пучка Пса;

— введення лікувальних доз гепарину без контролю АЧТЧ (особливо не­безпечне при поєднанні з тромболітичною терапією);

— відмова від застосування лікарських засобів, які покращують прогноз ІМ;

— недооцінка або переоцінка протипоказань до використання лікарських за­собів;

— у випадку застосування нітрогліцерину, добутаміну, допаміну, норадре-наліну при тяжкій СН позитивні гемодинамічні зміни настають раніше, ніж клінічне покращення;

— оцінка результатів лікування на основі опосередкованих ознак (застій крові в легенях за даними фізичного обстеження, ступінь розтягнення вен шиї, дані рентгенологічного дослідження) можуть стати причиною невиправдано високих доз лікарських засобів.

Профілактика. Первинна профілактика ІХС — боротьба із чинниками ри­зику розвитку захворювання (тютюнопаління, надмірна вага тіла, гіподина­мія, нормалізація AT), а також застосування аспірину.

До профілактики факторів ризику ІХС (згідно з Європейськими рекомен­даціями стосовно профілактики ССЗ) відноситься корекція факторів ризику в клінічній практиці:

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров