Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
IV — поява набряку диска зорового нерва, що приєднується до кожної із зазначених змін і свідчить про крайній ступінь вираженості злоякісної АГ.
Содержание книги
- Розрізняють три тини кінцевих точок: первинні (прямі), вторинні (сурогатні) і третинні.
- Основні патогенетичні ланки розвитку атеросклерозу
- Класифікація ліпопротеїнемій за Фредріксоном
- Алгоритм 2.1. Клінічні стандарти діагностики атеросклерозу
- Основні причини розвитку гіпер(дис)ліпідемій і зміни ліпідів крові
- Різко зменшити вживання кухонної солі (натрію хлориду).
- Таким чином, здоровий спосіб життя є передумовою покращення здоров'я та попередження виникнення ссз та їх ускладнень.
- Усі статини в поодиноких випадках викликають міопатію, виникнення якої може призвести до рабдоміозу при їх тривалому застосуванні у великих дозах.
- Курс лікування складає 3-6-12 міс. і більше. Максимальний гіполіпіде-мічний ефект наступає через 4-6 тиж.
- Алгоритм 2.4. Вторинна профілактика ІХС шляхом застосування гіполіпідемічної терапії
- Іхс підтверджують патологічні зміни ліпідного обміну (гіперхолес-теринемія, гіпертригліцеридемія, збільшення вмісту лпнщ, лпднщ і зменшення лпвщ)
- E. Education and Exercise (освітня програма і фізичні навантаження).
- При недостатній ефективності лікування застосовують цитопротектор триметазидин.
- Лікування нестабільної стенокардії проводять у блоці інтенсивної терапії. Основними препаратами є антикоагулянти, антиагреганти, БАБ, нітрати.
- Клініка і діагностика ІМ наведені в алгоритмі 2.11.
- Діагностика ІМ згідно з рекомендаціями доказової медицини
- Лабораторне обстеження має включати клінічний аналіз та біохімію крові (вміст калію, натрію, креатину, сечовини, активність АсАТ, АлАТ, коагулогра-ма, група крові, резус-фактор).
- Показано застосування комбінації аспірину в малих дозах і клопідогрелю (плагрил).
- Ретеплаза — 10 ОД в/в болюсно протягом 2 хв
- Стандартні схеми застосування різних лікарських засобів
- Велоергометрія (на 30-ту добу).
- Дисфункція або розрив папілярних м'язів.
- Вплив інотропних засобів і вазодилататорів на гемодинаміку
- Аспірин і статини призначають усім хворим на іхс.
- Активація РААС із збільшенням синтезу ангіотензину II та альдостерону.
- IV — поява набряку диска зорового нерва, що приєднується до кожної із зазначених змін і свідчить про крайній ступінь вираженості злоякісної АГ.
- Незворотні або слабозворотні ураження органів-мішеней.
- Нові дані з доказової медицини щодо лікування хворих на гіпертонічну хворобу
- Лікування гіпертонічної хвороби згідно з рекомендаціями доказової медицини
- Ефективність і тактики застосування ангіпертензивних препаратів при АГ
- Комбінована терапія резистентної форми гіпертонічної хвороби
- Диференційоване застосування антигіпертензивних препаратів при різних захворюваннях і синдромах
- Нові напрямки в лікуванні гіпертонічної хвороби
- Кардіальний Механізм у відповідь на збільшення чсс, оцк, підвищення скоротливості міокарда (збільшення фракції викиду).
- Найбільш ефективним вазодилататором при гх є нітропрусид натрію. Діу-ретики і баб використовують тільки при розшаровуючій аневризмі аорти, ІМ.
- При гіпертонічній енцефалопатії не рекомендується використовувати клофелін та аміназин, оскільки важко оцінити зміни симптоматики.
- II. Об'єктивні дані не виявляють патологічних змін з боку серця, легень і нс. Визначають лабільність пульсу, АТ, систолічного шуму на верхівці, сила тонів серця збережена або частково послаблена
- Стандарти лікування НЦД представлені в алгоритмі 2.15.
- Етіотропна антибактеріальна терапія.
- Однак масивна антибіотикотерапія не завжди сприяє досягненню клінічної ремісії, тому смертність при цій патології залишається високою.
- Некоронарогенні захворювання серця
- Алкогольна дкмп у західних країнах розглядається як основна причина розвитку дкмп, не пов'язаної зі спадковістю та іхс.
- Алгоритм 2.19. Стандарти критеріїв діагностики гіпертрофічної кардіоміопатії
- Гарячка, схуднення, пульмоніт, полінейропатія
- Вплив лікарських препаратів (пеніцилін, тетрациклін, доксорубіцин, сульфаніламіди, трициклічні антидепресанти, фенотіазини), а також кокаїну, метилдопи.
- Далаські критерії гістологічної діагностики міокардиту
- Диференційоване лікування різних форм міокардитів наведено в алгоритмі 2.24.
- Лікування міокардитів у залежності від причини виникнення
- У більшості хворих визначається синусова тахікардія, окрім уремічних міокардитів.
- При міоперикардитах проводять імуносупресорну терапію (циклофос-фан, азатіоприн або колхіцин), яка вважається резервною.
На ранніх стадіях ретинопатії зір не страждає. Масивні ексудати та крововиливи можуть спричиняти появу дефектів полів зору, а при ураженні маку-ли — сліпоти.
• Протеїнурія. гіпоальбумінурія чи підвищення рівня креатиніна до 2 мг/ дл (до 175 мкмоль/л) свідчить про органічні зміни в нирках.
• Атеросклеротичні зміни в артеріях призводять до враження органів-мішеней.
Супутні захворювання чи ускладнення АГ наведено у табл. 2.38.
Таблиця 2.38
Стратифікація ризику при артеріальній гіпертензії
| Інші фактори ризику, ПОМ або хвороба
| Артеріальний тиск (мм рт. ст.)
| | нормальний САТ 120-129 або ДАТ 80-84
| високий нормальний САТ 130-139 або ДАТ 85-89
| ступінь І АГ, САТ 140-159 або ДАТ 90-99
| ступінь II АГ, САТ 160-179 або ДАТ 100-109
| ступінь III
АГ, CAT > 180 або ДАТ > 110
| | Інші фактори ризику відсутні
| Середній
ризик
в популяції
| Середній
ризик
в популяції
| Низький
додатковий
ризик
| Помірний
додатковий
ризик
| Високий
додатковий
ризик
| | 1-2 фактори ризику
| Низький
додатковий
ризик
| Низький
додатковий
ризик
| Помірний
додатковий
ризик
| Помірний
додатковий
ризик
| Дуже високий додатковий ризик
| | 3 і більше факторів ризику, МС, СПО або діабет
| Помірний
додатковий
ризик
| Високий
додатковий
ризик
| Високий
додатковий
ризик
| Високий
додатковий
ризик
| Дуже високий додатковий ризик
| | Встановлене серцево-судинне
або ниркове захворювання
| Дуже високий додатковий ризик
| Дуже високий додатковий ризик
| Дуже високий додатковий ризик
| Дуже високий додатковий ризик
| Дуже високий додатковий ризик
| Примітки: стартифікація факторів серцево-судинного ризику у 4-х категоріях; САТ — систолічний артеріальний тиск; ДАТ — діастолічний артеріальний тиск; АГ — артеріальна гіпертензія. Показники низького, помірного, високого та дуже високого ризиків ґрунтуються на даних імовірного розвитку летальних і нелетальних серцево-судиних ускладнень протягом десятиріччя; термін «додатковий» вказує, що у категоріях величина ризику вища, ніж середня в популяції; ПОМ — субклінічне пошкодження органів-мішеней; МС — метаболічний синдром.
Ступені ризику розвитку серцевих подій у найближчі 10 років у пацієнтів з АГ за даними статистичних досліджень
| Ризик
| Фремінгемські критерії, %
| Критерії SCORE, %
| Цільовий рівень AT, мм рт. ст.
| | Низький
| Менше 15
| <4
| 125/75
| | Середній
| 15-20
|
| 130/85
| | Високий
| Більше 20
| 5-8
| 140/90
| | Дуже високий
| Більше 30
| >8
| 140/90
|
Рівні ризику АГ
За даними Фремінгемського дослідження і дослідження SCORE виділяють такі рівні ризику АГ:
Низький ризик (ризик 1) — ймовірність серцево-судинних ускладнень (ІМ, інсульт) та смерті впродовж 10 років менше 15% (< 4%).
Середній ризик (ризик 2) — ймовірність ускладнень 15-20% (4-5%).
Високий ризик (ризик 3) — ймовірність ускладнень 20-30% (5-8%).
Дуже високий ризик (ризик 4) — ймовірність ускладнень більше 30% (> 8%).
При оцінці індивідуального ризику враховують ступінь підвищення AT, фактори ризику (ФР) атеросклерозу, пошкодження органів-мішеней (ПОМ) та супутні захворювання чи ускладнення АГ.
Фактори ризику: тютюнопаління, дисліпопротеїнемія, ожиріння, гіподинамія тощо.
Інвазивна оцінка ризику: Низький ризик: І ступінь: немає ФР, ПОМ та супутніх захворювань. Середній ризик: II чи І ступінь: АГ + 1-2 ФР.
Високий ризик: III ступінь: АГ (будь-якого ступеня) + З ФР, чи + ПОМ.
Дуже високий ризик: АГ (любого ступеня) + супутні захворювання.
Відомо, що стадія гіпертонічної хвороби характеризує прогресування захворювання залежно від терміну розвитку, а ступінь АГ відображає рівень AT. Останнім часом термін «ступінь гіпертонічної хвороби» використовується частіше. Якщо значення систолічного та діастолічного AT потрапляють у різні ступені, то використовується більш високий ступінь.
Приклади формулювання діагнозу:
Гіпертонічна хвороба II ступ. Гіпертензивне серце, гіпертензивна ангіо-патія сітківки.
Гіпертонічна хвороба III ступ. ІХС. Стабільна стенокардія напруження IIIФК. СН І ст.
|
