Порушення ендокарду та ендотелію в зонах міксоматозної трансформації з формуванням тромбоцитарно-фібринозних тромбів.
Содержание книги
- Нові дані з доказової медицини щодо лікування хворих на гіпертонічну хворобу
- Лікування гіпертонічної хвороби згідно з рекомендаціями доказової медицини
- Ефективність і тактики застосування ангіпертензивних препаратів при АГ
- Комбінована терапія резистентної форми гіпертонічної хвороби
- Диференційоване застосування антигіпертензивних препаратів при різних захворюваннях і синдромах
- Нові напрямки в лікуванні гіпертонічної хвороби
- Кардіальний Механізм у відповідь на збільшення чсс, оцк, підвищення скоротливості міокарда (збільшення фракції викиду).
- Найбільш ефективним вазодилататором при гх є нітропрусид натрію. Діу-ретики і баб використовують тільки при розшаровуючій аневризмі аорти, ІМ.
- При гіпертонічній енцефалопатії не рекомендується використовувати клофелін та аміназин, оскільки важко оцінити зміни симптоматики.
- II. Об'єктивні дані не виявляють патологічних змін з боку серця, легень і нс. Визначають лабільність пульсу, АТ, систолічного шуму на верхівці, сила тонів серця збережена або частково послаблена
- Стандарти лікування НЦД представлені в алгоритмі 2.15.
- Етіотропна антибактеріальна терапія.
- Однак масивна антибіотикотерапія не завжди сприяє досягненню клінічної ремісії, тому смертність при цій патології залишається високою.
- Некоронарогенні захворювання серця
- Алкогольна дкмп у західних країнах розглядається як основна причина розвитку дкмп, не пов'язаної зі спадковістю та іхс.
- Алгоритм 2.19. Стандарти критеріїв діагностики гіпертрофічної кардіоміопатії
- Гарячка, схуднення, пульмоніт, полінейропатія
- Вплив лікарських препаратів (пеніцилін, тетрациклін, доксорубіцин, сульфаніламіди, трициклічні антидепресанти, фенотіазини), а також кокаїну, метилдопи.
- Далаські критерії гістологічної діагностики міокардиту
- Диференційоване лікування різних форм міокардитів наведено в алгоритмі 2.24.
- Лікування міокардитів у залежності від причини виникнення
- У більшості хворих визначається синусова тахікардія, окрім уремічних міокардитів.
- При міоперикардитах проводять імуносупресорну терапію (циклофос-фан, азатіоприн або колхіцин), яка вважається резервною.
- Мітральний стеноз (стеноз лівого атріовентрику-лярного отвору)
- Алгоритм 2.31. Стандарти критеріїв діагностики мітральної недостатності
- Порушення ендокарду та ендотелію в зонах міксоматозної трансформації з формуванням тромбоцитарно-фібринозних тромбів.
- Аускультативні критерії: грубий систолічний шум у II міжребер'ї справа, який проводиться на артерії шиї та в міжлопаткову ділянку, II тон над аортою послаблений
- Рентгенологічні критерії: визначається гіпертрофія ЛШ, аортальна конфігурація серця, розширення аорти
- II. Мітральний стеноз у поєднанні з помірною аортальною недостатністю
- Рекомендації по веденню вагітних з клапанними вадами серця
- Класифікація вроджених вад серця
- Межі відносної тупості серця зміщуються вправо, можливо вгору
- Відкрита артеріальна протока
- Межі відносної тупості серця збільшуються вправо
- Клініка та діагностика захворювання наведені в алгоритмі 2.41.
- Міграція надшлуночкового водія ритму
- Дифузний міокардіофіброз. Передсердна пароксизмальна тахікардія. СН і стадії, II фк.
- Інколи порушується правило загального дільника
- Понижують амплітуду потенціалу дії та збільшують межовий потенціал, у зв'язку з чим збудливість міокарда передсердь і шлуночків зменшується.
- Принципи підбору антиаритмічної терапії при постійних або часто рецидивуючих аритміях
- Аап і класу застосовують при неорганічних захворюваннях серця, аап III класу — при органічній патології серця
- Критерії діагностики ПТ наведені в алгоритмах 2.53-2.58.
- Використання різних проб і спеціальних методів дослідження для діагностики аритмій і блокад серця
- Рекомендації з невідкладної допомоги при гемодинамічно стабільній спт з правильним ритмом
- Невідкладна допомога та лікування суправентрикулярної ПТ наведені в алгоритмах 2. 59; 2. 60.
- Пропафенон — 1-2 мг/кг в/в струминно впродовж 10 хв
- Особливості застосування ААП при «пірует»-тахікардії
- При катехоламініндукованих ШТ рекомендують обмеження фізичних навантажень, А при неефективності — прийом баб.
- Визначення передсердної рефрактерності та її дисперсії
- Для профілактики рецидивів ФП кращим препаратом є аміодарон, який застосовують тривало у дозі 200-400 мг/добу.
5. Розвиток аритмогенезу в результаті надмірного натягування стулок, сухожильних хорд, папілярних м'язів та дилатації ЛП.
Класифікація пролапсу мітрального клапана побудована на основі багатьох класифікацій, оскільки загальноприйнятої немає.
1.За етіологією:
Первинний (вроджений або ідіопатичний):
— ізольований;
— поєднаний.
Вторинний (набутий) неуточнений.
2.За локалізацією та кількістю вроджених стулок:
— передня, задня або обидві стулки.
3.За ступенем вираженості:
I — незначний — 3-5 мм;
II — помірний — 6-9 мм;
III — виражений — 10 мм і більше.
4.За допплер-ЕхоКГ дослідженням виділяють 4 ступені мітральної регур-
гітації:
І ст. — регургітація проникає в порожнину передсердя на 1/4 її глибини;
II ст. — регургітація проникає в порожнину передсердя на 1/2 її глибини;
III ст. — регургітація на 3/4 її глибини;
IV ст. — регургітація досягає протилежної сторони передсердя. 5. За клінічним перебігом:
• безсисмптомний;
• кардіалгічний;
• аритмічний;
• синкопальний;
• розвиток раптової смерті;
• ускладнений (інфекційний ендокардит, ХСН).
Первинний пролапс мітрального клапана характеризується наявністю «міксоматозної дегенерації» клапанних структур, тобто відбувається процес руйнування та втрати нормальної архітектоніки фібриляторних структур сполучної тканини з накопиченням кислих мукополісахаридів без ознак запалення.
Вторинний пролапс мітрального клапана є ускладненням будь-якого захворювання (ревматизм та інші дифузні захворювання сполучної тканини, інфекційний ендокардит, міокардит, ІХС, ГКМП, гіпертиреоз, емфізема легень, травма серця, аномалія Ебштейна тощо).
Клініка і діагностика захворювання наведені в алгоритмі 2.32; табл. 2.85.
Алгоритм 2.32. Стандарти критеріїв діагностики пролапсу мітрального клапана [13]
1. Хворі скаржаться на біль у ділянці серця по типу кардіалгії, серцебиття, перебої в роботі серця, задишку, запаморочення, втрату свідомості
Пульс суттєво не змінюється або стає аритмічним
Межі відносної тупості серця зміщуються вліво і вверх при розвитку мітральної недостатності
4. Аускультативно визначається дзвінкий І тон, пізній систолічний шум, систолічний щиголь, які мають тенденцію змінюватись у динаміці (у 20% випадків патологія з боку серця може не визначатись)
5. ЕКГ-критерії: неспецифічне зміщення сегмента БТ від ізолінії; при-плюснутий, двохфазовий або від'ємний зубець Т в II, НІ, У5_6 відведеннях. Можуть визначатись суправентрикулярні екстрасистоли, ПТ, ФП, подовження інтервалу (2-Т
6. ФКГ-критерії:
— пізній систолічний щиголь (тон) і пізній мезосистолічний спадаючий шум на верхівці на тлі збереженої амплітуди І тону;
— при вираженому пролапсі морального клапана формується його відносна недостатність з розвитком вираженого систолічного спадаючого шуму одразу після І тону на верхівці серця, який проводиться в аксилярну ділянку, а також посилення II тону над легеневою артерією
7. ЕхоКГ-критерії:
— поява допоміжної рухомої тіні між тілом передньої мітральної стулки та міжшлуночкової перетинки (при одномірному дослідженні);
— при двомірному дослідженні зміщення точки змикання стулок у порожнину вихідного тракту ЛШ;
— за допомогою допплер-ЕхоКГ можна визначати наявність діастоліч-ного турбулентного потоку в вихідному тракті ЛШ
Ступені пролапсу мітрального клапана за даними ЕхоКГ:
I ст. — провисання стулок мітрального клапана від 3 до 5 мм;
II ст. — провисання від 6 до 9 мм;
III ст. — провисання стулок у ліве передсердя на 10 мм і більше
8. Рентгенологічні критерії: при розвитку мітральної недостатності
виникає збільшення ЛШ, лівого передсердя та згладження талії серця
Таблиця 2.85
Великі та малі критерії діагностики пролабування мітрального клапана
Великі критерії
1.Аускульпштивні: середньо- та пізньосистолічний щиглик (клик) та/або
пізньосистолічний шум на верхівці або в точці Боткіна
|
