Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Відкрита артеріальна протока
Содержание книги
- Найбільш ефективним вазодилататором при гх є нітропрусид натрію. Діу-ретики і баб використовують тільки при розшаровуючій аневризмі аорти, ІМ.
- При гіпертонічній енцефалопатії не рекомендується використовувати клофелін та аміназин, оскільки важко оцінити зміни симптоматики.
- II. Об'єктивні дані не виявляють патологічних змін з боку серця, легень і нс. Визначають лабільність пульсу, АТ, систолічного шуму на верхівці, сила тонів серця збережена або частково послаблена
- Стандарти лікування НЦД представлені в алгоритмі 2.15.
- Етіотропна антибактеріальна терапія.
- Однак масивна антибіотикотерапія не завжди сприяє досягненню клінічної ремісії, тому смертність при цій патології залишається високою.
- Некоронарогенні захворювання серця
- Алкогольна дкмп у західних країнах розглядається як основна причина розвитку дкмп, не пов'язаної зі спадковістю та іхс.
- Алгоритм 2.19. Стандарти критеріїв діагностики гіпертрофічної кардіоміопатії
- Гарячка, схуднення, пульмоніт, полінейропатія
- Вплив лікарських препаратів (пеніцилін, тетрациклін, доксорубіцин, сульфаніламіди, трициклічні антидепресанти, фенотіазини), а також кокаїну, метилдопи.
- Далаські критерії гістологічної діагностики міокардиту
- Диференційоване лікування різних форм міокардитів наведено в алгоритмі 2.24.
- Лікування міокардитів у залежності від причини виникнення
- У більшості хворих визначається синусова тахікардія, окрім уремічних міокардитів.
- При міоперикардитах проводять імуносупресорну терапію (циклофос-фан, азатіоприн або колхіцин), яка вважається резервною.
- Мітральний стеноз (стеноз лівого атріовентрику-лярного отвору)
- Алгоритм 2.31. Стандарти критеріїв діагностики мітральної недостатності
- Порушення ендокарду та ендотелію в зонах міксоматозної трансформації з формуванням тромбоцитарно-фібринозних тромбів.
- Аускультативні критерії: грубий систолічний шум у II міжребер'ї справа, який проводиться на артерії шиї та в міжлопаткову ділянку, II тон над аортою послаблений
- Рентгенологічні критерії: визначається гіпертрофія ЛШ, аортальна конфігурація серця, розширення аорти
- II. Мітральний стеноз у поєднанні з помірною аортальною недостатністю
- Рекомендації по веденню вагітних з клапанними вадами серця
- Класифікація вроджених вад серця
- Межі відносної тупості серця зміщуються вправо, можливо вгору
- Відкрита артеріальна протока
- Межі відносної тупості серця збільшуються вправо
- Клініка та діагностика захворювання наведені в алгоритмі 2.41.
- Міграція надшлуночкового водія ритму
- Дифузний міокардіофіброз. Передсердна пароксизмальна тахікардія. СН і стадії, II фк.
- Інколи порушується правило загального дільника
- Понижують амплітуду потенціалу дії та збільшують межовий потенціал, у зв'язку з чим збудливість міокарда передсердь і шлуночків зменшується.
- Принципи підбору антиаритмічної терапії при постійних або часто рецидивуючих аритміях
- Аап і класу застосовують при неорганічних захворюваннях серця, аап III класу — при органічній патології серця
- Критерії діагностики ПТ наведені в алгоритмах 2.53-2.58.
- Використання різних проб і спеціальних методів дослідження для діагностики аритмій і блокад серця
- Рекомендації з невідкладної допомоги при гемодинамічно стабільній спт з правильним ритмом
- Невідкладна допомога та лікування суправентрикулярної ПТ наведені в алгоритмах 2. 59; 2. 60.
- Пропафенон — 1-2 мг/кг в/в струминно впродовж 10 хв
- Особливості застосування ААП при «пірует»-тахікардії
- При катехоламініндукованих ШТ рекомендують обмеження фізичних навантажень, А при неефективності — прийом баб.
- Визначення передсердної рефрактерності та її дисперсії
- Для профілактики рецидивів ФП кращим препаратом є аміодарон, який застосовують тривало у дозі 200-400 мг/добу.
- Алгоритм 2.70. Прогнозування рецидиву фібриляції та тріпотіння передсердь після успішної електричної та медикаментозної кардіоверсії
- Отримані нові важливі дані з лікування аритмій серця. У хворих з гіпер-холестеринемією застосування статинів супроводжується значним зниженням ймовірності рецидиву ФП після кардіоверсії.
- Такий диференційований підхід до вторинної профілактики ФП зменшує кінцеві точки та покращує якість життя.
- Аап і С класу можуть сповільнити частоту скорочень передсердь або покращити ав-провідність, що призводить до парадоксального збільшення скорочень шлуночків.
- Фібриляція шлуночків, асистолія та електромеханічна дисоціація
- А (Air). Відновлення прохідності дихальних шляхів. В (Breathing). Штучна вентиляція легень рот у рот.
- Затримка початку проведення серцево-легеневої реанімації, втрата часу на діагностичні, організаційні та лікувальні процедури.
Визначення. Відкрита артеріальна протока — це функціонуюча судина, яка з'єднує легеневу артерію з нисхідною частиною аорти.
Патогенез. Високий легеневий судинний опір у плода зумовлює скидання крові справа наліво (з легеневої артерії в аорту через артеріальну боталову протоку). Тому бідна на кисень кров з ПШ, минаючи нерозправлені легені плода, потрапляє в нисхідну частину аорти і до плаценти, де відбувається насичення її киснем. Однак після народження дитини відбувається зниження судинного опору, в результаті чого кров із аорти через відкриту артеріальну протоку потрапляє в легеневу артерію, проходить через мале коло кровообігу і повертається в ліве передсердя. Тягар артеріовенозного шунтування несе на собі ЛП і ЛШ, оскільки кров, що надходить в аорту, збільшується на ту частину, яка надходить через протоку в легеневу артерію. Об'ємне навантаження на ЛШ, який нагнітає кров у велике і мале коло кровообігу, призводить до лівошлуночкової СН. Як правило, артеріальна протока після народження дитини закривається і не функціонує, а незакриття її призводить до розвитку цього захворювання. Порушення гемодинаміки призводить до легеневої гіпертензії, а потім до лівошлуночкової СН.
До факторів ризику відкритої артеріальної протоки належать червінка у матері, народженя на більшій висоті над рівнем моря, недоношеність, жіноча стать, обтяжена спадковість.
Протягом перших 15 год артеріальна протока перестає бути гемодина-мічно значною, а протягом 2-3 тиж. повністю облітерується. У дорослих від артеріальної протоки залишається тільки фіброзний тяж — артеріальна зв'язка. Якщо артеріальна протока залишається відкритою більше 3 міс. У доношених або більше 12 міс. у недоношених дітей, то її самостійне закриття малоймовірне.
Клініка та діагностика захворювання наведені в алгоритмі 2.39.
Алгоритм 2.39. Стандарти критеріїв діагностики відкритої артеріальної протоки [13]
Хворі скаржаться на задишку, набряки на ногах, виникає збільшення печінки, асцит, ціаноз
2. Пульс швидкий (сеііег) і великий (п^пив), коли відбувається скидання крові зліва направо. Позитивний венний пульс, вени на шиї набухлі, пальці мають вигляд барабанних паличок
Межі відносної тупості серця зміщуються вліво, інколи вверх
4. Аускультативні критерії: над легеневою артерією і під лівою ключицею прослуховується систоло-діастолічний (машинний) шум. При зростанні легеневої гіпертензії інтенсивність шуму зменшується, хоч загальний стан хворого погіршується. II тон над аортою послаблений
5. ЕКГ-критерії: нормальне положення електричної вісі серця, іноді спостерігається подовження інтервалу Р-С). У разі значного скидання крові виникають ознаки перевантаження ЛШ і лівого передсердя
6. Рентгенологічні критерії: збільшення розмірів ЛШ і лівого передсердя, посилення легеневого судинного малюнку, вибухання висхідної частини аорти, збільшення розмірів ПШ при високій легеневій гіпертензії
7. ЕхоКГ-критерії Критерії одномірного режиму:
— збільшення діаметру аорти;
— сіА/ЛП> 1;
— виражений гіперкінез стінок аорти;
— дилатація порожнини ЛШ, ПШ і правого передсердя Критерії двомірного режиму:
— ті ж ознаки, що при М-скануванні;
— у дітей можлива безпосередня візуалізація протоки із супрастерналь-иого або парастернального доступу
Критерії допплер-ЕхоКГ:
— виявлення аномального потоку в легеневій артерії;
— виявлення аномального потоку в нисхідному відділі аорти Кольорова допплер-ЕхоКГ (найбільш інформативний метод):
— високошвидкісна цівка впродовж бокової стінки ствола легеневої артерії в напрямку її клапана;
— аномальний потік у нисхідному відділі аорти та легеневої артерії малої швидкості
|
