Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Інколи порушується правило загального дільника
Содержание книги
- Однак масивна антибіотикотерапія не завжди сприяє досягненню клінічної ремісії, тому смертність при цій патології залишається високою.
- Некоронарогенні захворювання серця
- Алкогольна дкмп у західних країнах розглядається як основна причина розвитку дкмп, не пов'язаної зі спадковістю та іхс.
- Алгоритм 2.19. Стандарти критеріїв діагностики гіпертрофічної кардіоміопатії
- Гарячка, схуднення, пульмоніт, полінейропатія
- Вплив лікарських препаратів (пеніцилін, тетрациклін, доксорубіцин, сульфаніламіди, трициклічні антидепресанти, фенотіазини), а також кокаїну, метилдопи.
- Далаські критерії гістологічної діагностики міокардиту
- Диференційоване лікування різних форм міокардитів наведено в алгоритмі 2.24.
- Лікування міокардитів у залежності від причини виникнення
- У більшості хворих визначається синусова тахікардія, окрім уремічних міокардитів.
- При міоперикардитах проводять імуносупресорну терапію (циклофос-фан, азатіоприн або колхіцин), яка вважається резервною.
- Мітральний стеноз (стеноз лівого атріовентрику-лярного отвору)
- Алгоритм 2.31. Стандарти критеріїв діагностики мітральної недостатності
- Порушення ендокарду та ендотелію в зонах міксоматозної трансформації з формуванням тромбоцитарно-фібринозних тромбів.
- Аускультативні критерії: грубий систолічний шум у II міжребер'ї справа, який проводиться на артерії шиї та в міжлопаткову ділянку, II тон над аортою послаблений
- Рентгенологічні критерії: визначається гіпертрофія ЛШ, аортальна конфігурація серця, розширення аорти
- II. Мітральний стеноз у поєднанні з помірною аортальною недостатністю
- Рекомендації по веденню вагітних з клапанними вадами серця
- Класифікація вроджених вад серця
- Межі відносної тупості серця зміщуються вправо, можливо вгору
- Відкрита артеріальна протока
- Межі відносної тупості серця збільшуються вправо
- Клініка та діагностика захворювання наведені в алгоритмі 2.41.
- Міграція надшлуночкового водія ритму
- Дифузний міокардіофіброз. Передсердна пароксизмальна тахікардія. СН і стадії, II фк.
- Інколи порушується правило загального дільника
- Понижують амплітуду потенціалу дії та збільшують межовий потенціал, у зв'язку з чим збудливість міокарда передсердь і шлуночків зменшується.
- Принципи підбору антиаритмічної терапії при постійних або часто рецидивуючих аритміях
- Аап і класу застосовують при неорганічних захворюваннях серця, аап III класу — при органічній патології серця
- Критерії діагностики ПТ наведені в алгоритмах 2.53-2.58.
- Використання різних проб і спеціальних методів дослідження для діагностики аритмій і блокад серця
- Рекомендації з невідкладної допомоги при гемодинамічно стабільній спт з правильним ритмом
- Невідкладна допомога та лікування суправентрикулярної ПТ наведені в алгоритмах 2. 59; 2. 60.
- Пропафенон — 1-2 мг/кг в/в струминно впродовж 10 хв
- Особливості застосування ААП при «пірует»-тахікардії
- При катехоламініндукованих ШТ рекомендують обмеження фізичних навантажень, А при неефективності — прийом баб.
- Визначення передсердної рефрактерності та її дисперсії
- Для профілактики рецидивів ФП кращим препаратом є аміодарон, який застосовують тривало у дозі 200-400 мг/добу.
- Алгоритм 2.70. Прогнозування рецидиву фібриляції та тріпотіння передсердь після успішної електричної та медикаментозної кардіоверсії
- Отримані нові важливі дані з лікування аритмій серця. У хворих з гіпер-холестеринемією застосування статинів супроводжується значним зниженням ймовірності рецидиву ФП після кардіоверсії.
- Такий диференційований підхід до вторинної профілактики ФП зменшує кінцеві точки та покращує якість життя.
- Аап і С класу можуть сповільнити частоту скорочень передсердь або покращити ав-провідність, що призводить до парадоксального збільшення скорочень шлуночків.
- Фібриляція шлуночків, асистолія та електромеханічна дисоціація
- А (Air). Відновлення прохідності дихальних шляхів. В (Breathing). Штучна вентиляція легень рот у рот.
- Затримка початку проведення серцево-легеневої реанімації, втрата часу на діагностичні, організаційні та лікувальні процедури.
- Термінальна застійна СН тощо.
- При вродженому та набутому подовженні тривалості інтервалу Q-T ААП 1А і III класів викликають аритмогенну реакцію.
- Виникає тривала пауза між сусідніми зубцями Р чи R, яка дорівнює двом (рідше 3-4) звичайним інтервалам Р-Р чи R-R (незалежно від кількості випадінь зубця Р)
- Тривалість комплексу ОДБ складає 0,08-0,11 с
- Гіперактивація нейрогуморальних систем організму (симпатико-адрена-лової системи, РААС, антидіуретичного гормону, передсердного натрійуретич-ного пептиду).
4. При АВ-парасистолії відсутні умови для утворення зливних комплексів С^ЯБ, якщо імпульс із парацентру (як і в нормі) розповсюджується по провідній системі шлуночків. Рідко формуються зливні зубці Р в результаті нашарування ретроградного Р, на синусовий Р зубець
5. Активність АВ-парацентрів складає у більшості випадків 35-50 за 1 хв
Алгоритм 2.50. Стандарти критеріїв ЕКГ-діагностики шлуночкової парасистолії [13]
1. Шлуночковий комплекс С^ЯБ деформований та складає 0,12 с і більше
Тривалість інтервалів зчеплення різна
Зубець Р на ЕКГ відсутній
Під впливом фізичного навантаження та введення ізопротеренолу, що стимулюють симпатичну НС, збільшується не тільки автоматизм синоатрі-ального вузла, але в деяких випадках і парацентру
Розвитку резистентної форми порушень ритму серця сприяє: важкість пошкодження міокарда та наявність важких супутніх захворювань (цукровий діабет, хронічні обструктивні захворювання легень, хронічний гепатит, цироз печінки, хронічний пієло- та гломерунефрит, остеохондроз шийного відділу хребта), розвиток ХСН, значне збільшення розмірів та об'ємів серця, зниження інотропної та насосної функції серця, концентричний та ексцентричний тип ремоделювання, тривалість аритмії, часті епізоди ПТ, ФП, ТП, похилий та старечий вік, неадекватне лікування, значні порушення мікроциркуляції (судинні, позасудинні та внутрішньосудинні), гуморальної системи (збільшення синтезу норадреналіну, адреналіну), імунної системи, іонно-клітинної рівноваги (гіпокаліємія, гіпомагніємія), функціонального стану клітинних каналів, електрофізіологічних властивостей кардіоміоцитів, активація ПОЛ, зниження АОСЗ, розвиток гіпоксемії, гіпоксії, декомпенсованого метаболічного та респіраторного ацидозу та алкалозу тощо. І чим більше таких факторів, тим частіше виникає резистентність до лікування аритмії [14].
Лікування екстрасистолічної аритмії проводиться за допомогою ААП.
Класифікація ААП наведена в табл. 2.91.
Таблиця 2.91
Класифікація антиаритмічних препаратів
Клас 1. Препарати, що блокують швидкі натрієві канали
Клас 1 А. Помірне сповільнення проведення імпульсу та подовження часу реполяризації
Хінідин Прокаїнамід (новокаїнамід) Дизопірамід (ритмілен, норпейс) Аймалін (гілуритмал) Клас 1 В. Мінімальне сповільнення проведення імпульсу, вкорочення потен-ціала дії
Лідокаїн Мексилетин (мексаритм) Токаїнід Фенітоїн (дифенілгідантоїн) Клас 1 С. Виражене сповільнення проведення імпульсу, мінімальне подовження часу реполяризації
Пропафенон (ритмонорм, пропанорм) Флекаїнід Етацизин Енкаїнід Аллапінін Морацизин (етмозин) Клас II. Усі бета-адреноблокатори Клас III. Препарати, що блокують калієві канали
Препарати, що подовжують потенціал дії Аміодарон (кордарон, аритміл), дронедарон
Бретилій Соталол Ацекаїнід Ібутилід
Клас IV. Препарати, що сповільнюють атріовентрикулярне проведення імпульсу
Клас IV А. Блокатори повільних кальцієвих каналів (антагоністи кальцію)
Верапаміл Дилтіазем
Клас IV Б. Активатори калієвих каналів
Аденозин Аденозинтрифосфат (АТФ)
Класифікація ААП за механізмом їх основної дії
| Місце дії
| Препарат
| | Передсердя
| Дофетилід, ібутилід
| | Шлуночки
| Лідокаїн, мекситил, токаїнід
| | АВ-вузол
| Аденозин, БАБ, АК (верапаміл, дилтіазем), дигоксин
| | Передсердя, шлуночки,допоміжні АВпровідні шляхи
| Аміодарон, пропафенон, флекаїнід, прокаїнамід, дизопірамід, хінідин, соталол, дронедарон
|
Поряд з цими класифікаціями прийнята нова класифікація під назвою «Си-циліанський гамбіт», в якій відображений молекулярний рівень дії ААП, що має більш теоретичне, ніж практичне значення.
Коротка електрофізіологічна характеристика ААП І класу:
1. Зменшують швидкість початку деполяризації (фаза 0 ПД), що супроводжується суттєвим сповільненням проведення електричного імпульсу по передсердях і системі Гіса-Пуркіньє.
Зменшують швидкість спонтанної діастолічної деполяризації (фаза 4 ПД), що призводить до зниження автоматизму ектопічних центрів II і III порядку, а також синоатріального вузла (І А і ІС груп).
|
