Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Межі відносної тупості серця збільшуються вправо
Содержание книги
- При гіпертонічній енцефалопатії не рекомендується використовувати клофелін та аміназин, оскільки важко оцінити зміни симптоматики.
- II. Об'єктивні дані не виявляють патологічних змін з боку серця, легень і нс. Визначають лабільність пульсу, АТ, систолічного шуму на верхівці, сила тонів серця збережена або частково послаблена
- Стандарти лікування НЦД представлені в алгоритмі 2.15.
- Етіотропна антибактеріальна терапія.
- Однак масивна антибіотикотерапія не завжди сприяє досягненню клінічної ремісії, тому смертність при цій патології залишається високою.
- Некоронарогенні захворювання серця
- Алкогольна дкмп у західних країнах розглядається як основна причина розвитку дкмп, не пов'язаної зі спадковістю та іхс.
- Алгоритм 2.19. Стандарти критеріїв діагностики гіпертрофічної кардіоміопатії
- Гарячка, схуднення, пульмоніт, полінейропатія
- Вплив лікарських препаратів (пеніцилін, тетрациклін, доксорубіцин, сульфаніламіди, трициклічні антидепресанти, фенотіазини), а також кокаїну, метилдопи.
- Далаські критерії гістологічної діагностики міокардиту
- Диференційоване лікування різних форм міокардитів наведено в алгоритмі 2.24.
- Лікування міокардитів у залежності від причини виникнення
- У більшості хворих визначається синусова тахікардія, окрім уремічних міокардитів.
- При міоперикардитах проводять імуносупресорну терапію (циклофос-фан, азатіоприн або колхіцин), яка вважається резервною.
- Мітральний стеноз (стеноз лівого атріовентрику-лярного отвору)
- Алгоритм 2.31. Стандарти критеріїв діагностики мітральної недостатності
- Порушення ендокарду та ендотелію в зонах міксоматозної трансформації з формуванням тромбоцитарно-фібринозних тромбів.
- Аускультативні критерії: грубий систолічний шум у II міжребер'ї справа, який проводиться на артерії шиї та в міжлопаткову ділянку, II тон над аортою послаблений
- Рентгенологічні критерії: визначається гіпертрофія ЛШ, аортальна конфігурація серця, розширення аорти
- II. Мітральний стеноз у поєднанні з помірною аортальною недостатністю
- Рекомендації по веденню вагітних з клапанними вадами серця
- Класифікація вроджених вад серця
- Межі відносної тупості серця зміщуються вправо, можливо вгору
- Відкрита артеріальна протока
- Межі відносної тупості серця збільшуються вправо
- Клініка та діагностика захворювання наведені в алгоритмі 2.41.
- Міграція надшлуночкового водія ритму
- Дифузний міокардіофіброз. Передсердна пароксизмальна тахікардія. СН і стадії, II фк.
- Інколи порушується правило загального дільника
- Понижують амплітуду потенціалу дії та збільшують межовий потенціал, у зв'язку з чим збудливість міокарда передсердь і шлуночків зменшується.
- Принципи підбору антиаритмічної терапії при постійних або часто рецидивуючих аритміях
- Аап і класу застосовують при неорганічних захворюваннях серця, аап III класу — при органічній патології серця
- Критерії діагностики ПТ наведені в алгоритмах 2.53-2.58.
- Використання різних проб і спеціальних методів дослідження для діагностики аритмій і блокад серця
- Рекомендації з невідкладної допомоги при гемодинамічно стабільній спт з правильним ритмом
- Невідкладна допомога та лікування суправентрикулярної ПТ наведені в алгоритмах 2. 59; 2. 60.
- Пропафенон — 1-2 мг/кг в/в струминно впродовж 10 хв
- Особливості застосування ААП при «пірует»-тахікардії
- При катехоламініндукованих ШТ рекомендують обмеження фізичних навантажень, А при неефективності — прийом баб.
- Визначення передсердної рефрактерності та її дисперсії
- Для профілактики рецидивів ФП кращим препаратом є аміодарон, який застосовують тривало у дозі 200-400 мг/добу.
- Алгоритм 2.70. Прогнозування рецидиву фібриляції та тріпотіння передсердь після успішної електричної та медикаментозної кардіоверсії
- Отримані нові важливі дані з лікування аритмій серця. У хворих з гіпер-холестеринемією застосування статинів супроводжується значним зниженням ймовірності рецидиву ФП після кардіоверсії.
- Такий диференційований підхід до вторинної профілактики ФП зменшує кінцеві точки та покращує якість життя.
- Аап і С класу можуть сповільнити частоту скорочень передсердь або покращити ав-провідність, що призводить до парадоксального збільшення скорочень шлуночків.
- Фібриляція шлуночків, асистолія та електромеханічна дисоціація
- А (Air). Відновлення прохідності дихальних шляхів. В (Breathing). Штучна вентиляція легень рот у рот.
- Затримка початку проведення серцево-легеневої реанімації, втрата часу на діагностичні, організаційні та лікувальні процедури.
- Термінальна застійна СН тощо.
4. Аускультативні критерії: визначається грубий систолічний шум над легеневою артерією (ліворуч біля краю грудини або в II—IV міжреберних проміжках), який проводиться на спину посилюється на вдиху, розщеплення та ослаблення II тону над нею
5. ЕКГ-критерії: відхилення електричної вісі серця вправо, неповна блокада правої ніжки пучка Пса, гіпертрофія ПШ і правого передсердя; зміщення сегмента БТ нижче ізолінії і негативний зубець Т у правих грудних відведеннях свідчать про перевантаження ПШ
6. Рентгенологічні критерії: визначається постстенотичне розширення легеневої артерії, гіпертрофія правих відділів серця, а легеневий малюнок не змінений
7. ЕхоКГ-критерії:
Критерії одномірного режиму (прямі критерії відсутні):
— перевантаження ПШ тиском Критерії двомірного режиму:
— систолічне куполоподібне вибухання стулок клапана та їх потовщення;
— постстенотичне розширення стовбура легеневої артерії та зменшення його систолічної пульсації;
— потовщення стінок ПШ;
— дилатація правого передсердя Критерії допплер-режиму:
— збільшення систолічного кровотоку через клапан легеневої артерії та збільшення максимального градієнту тиску між правим шлуночком і легеневою артерією
Лікування. Хворим з вираженим стенозом гирла легеневої артерії показане хірургічне лікування. Поряд з цим у деяких пацієнтів проводять балонну дилатацію стенозу. Показаннями до хірургічного лікування є:
• виражена клінічна картина вади серця;
• градієнт тиску між правим шлуночком і легеневою артерією більше 40 мм рт. ст.
Поряд з цим хірургічне лікування протипоказане при вираженій правошлу-ночковій недостатності. Оптимальний вік для операції — 5-10 років, однак за вираженого стенозу до хірургічного лікування вдаються раніше. Є два головні методи хірургічного лікування: 1) вальвулотомія (розрізання зрослих комісур і вирізання гіпертрофованих м'язів вихідного каналу ПШ); 2) балонна вальву-лопластика. Летальність при операціях із застосуванням штучного кровообігу складає близько 3%, а при балонній ангіопластиці вона трохи менша. Віддалені результати після проведеної операції задовільні.
Тетрада та пентада Фалло
Тетрада Фалло складає близько 10% усіх уроджених вад серця. Без хірургічної корекції до 20 років доживають тільки 10% хворих.
Визначення. Тетрада Фалло — це вроджена вада серця, яка включає: 1) декстрапозицію аорти (або зміщення гирла аорти вправо); 2) наявність дефекту в мембранній частині міжшлуночкової перетинки; 3) звуження легеневої артерії та 4) гіпертрофію ПШ. Відомо, що тетрада Фалло є найбільш частою «синьою» вадою серця. Якщо приєднується ще п'ята ознака — дефект міжпередсердної перетинки, то це пентада Фалло.
Порушення гемодинаміки при тетраді Фалло обумовлене скидом крові справа наліво через дефект міжшлуночкової перетинки. Як правило, з віком стеноз легеневої артерії прогресує.
У хворих з тетрадою Фалло при вираженому стенозі легеневий кровотік знижений. При скиді справа наліво значна частина крові надходить з правого шлуночка в аорту, де вона підмішується до артеріальної крові з ЛШ й зумовлює розвиток ціанозу. Викид крові справа наліво особливо збільшується при виконанні фізичного навантаження, коли венозний приток крові до серця суттєво збільшується, а легеневий кровотік не змінюється за рахунок неможливості збільшення надходження крові через звужений отвір легеневої артерії. У результаті цих змін насичення гемоглобіну киснем в артеріальній крові може знижуватись до 60%.
Поряд з цим позасерцева компенсація порушень геодинаміки включає:
• розвиток поліцитемії зі збільшенням кількості еритроцитів до 8 х 1012/л і гемоглобіну до 250 г/л, що обумовлює підвищення вмісту кисню в крові;
• утворення анастомозів між бронховими артеріями і системою легеневих артерій. У результаті цих змін у мале коло кровообігу додатково надходить і оксигенується кров з аорти.
|
